Сарасваті (міфологія)
 |
|
Дхарма · Артха · Кама |
|
Веди · Упанішади |
|
Близькі теми
Космологія |
Сарасваті (санскр. सरस्वती — «багата водами», буквальний переклад — «текуча ріка») — ведична богиня, спочатку персоніфікація річки Сарасваті, є богинею правди, мудрості, знання й дружиною Брахми. Сарасваті здійснює шлюб неба із землею, саме вона створює небесний Шлюбний Чертог — Чертог спасіння та вічного блаженства. Первинно річкова богиня.
Сарасваті — перша з трьох найважливіших богинь індуїзму, імена інших двох — Лакшмі i Дурґа. Вона також є покровителькою науки, мистецтв та музики.
Деякі з імен Сарасваті звучать як, «що дає існування», "володарка мови й життя ", «вище знання». Вважається втіленням усіх знань, ремесел і майстерності. Часто зображується сидячою на білому лебеді — символі Сил Світла .
Зміст |
Походження [ред.]
Сарасваті не раз згадується в Ріґ-Веді й Пуранах, їй присвячено три гімни як богині великої ріки . У ведичний період її шанували як очисницю, захисницю й цілительку. Є легенда, як вона разом з небесними цілителями ашвинами зцілює Індру, що втратив силу.
Прототип [ред.]
Щодо ріки, що послужила прототипом для обожнювання, індологи не можуть прийти до єдиної думки. Існує кілька версій:
- Харакайті (Haraqaiti), ріка в Афганістані, згадується в Авесті
- Інд — уважається, що Сарасваті було його священним ім'ям, а Сіндгу світським
- Сарсуті (раніше Сарасваті) — невелика ріка, що служила рубежем священної країни Брахмаварти, колиски цивілізації аріїв. У ведичну епоху впадала в океан, нині губиться в пісках пустелі.
Післяведичний період [ред.]
Після того, як прадавня ріка пересохла або змінила річище, богиню Сарасваті перестали пов'язувати з рікою, відтепер вона дружина Брахми й покровителька мистецтв і наук. Їй приписують винахід санскриту й алфавіту деванагарі.
Іконографія [ред.]
Сарасваті зображують у вигляді гарної жінки, одягненої в біле. Зазвичай вона сидить на лотосовому п'єдесталі (пад-масана) у прекрасній позі (лалітасана): одна нога звисає вниз, у той час як інша перебуває під нею. Пов'язана з білим кольором, що символізує чистоту знання. Вона не носить коштовностей і золота, одягнена строго — на знак того, що віддає перевагу духовним цінностям перед матеріальними. Переважно її зображують із чотирма руками. У її руках:
- священна книга Вед — символ науки
- вервиця з білих перлин — символ духовності
- келих зі священною водою — символ сили, що очищує і творить
- вина — музичний інструмент, символ мистецтва
На деяких рельєфах вона не тримає музичний інструмент, а її руки складені в абгая мудру (жест захисту) або у варада мудру (жест благословення). Засобом її пересування є лебідь, а її емблема — шестикінцева зірка або гексаграма (шаткопа або сад'янтра). Іноді її малюють такою, що стоїть.
|
|
|||||
