Саратовське водосховище
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 14 жовтня 2020.
| Саратовське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 52°50′ пн. ш. 48°30′ сх. д. / 52.833° пн. ш. 48.500° сх. д.Координати: 52°50′ пн. ш. 48°30′ сх. д. / 52.833° пн. ш. 48.500° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон |
Самарська область Саратовська область Ульяновська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Водосховище ГЕС | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1,831 км² | |||
| Глибина середня | 7 м | |||
| Довжина | 357 км | |||
| Ширина | 25 км | |||
| Об'єм | 12 900 кубічний гектометр | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | басейн Волгиd | |||
| Вливаються | Волга, Самара | |||
| Витікають | Волга | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Самара, Сизрань, Балаково | |||
| Дамба, гребля | Саратовська ГЕС | |||
| Код ДВР Росії | 11010001421499000000020 і 11010001521499000000010 | |||
  Саратовське водосховище (Росія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Саратовське водосховище у Вікісховищі | ||||
Саратовське водосховище (рос. Саратовское водохранилище) — водосховище, утворене греблею Саратовської ГЕС на р. Волзі на території Саратовської, Куйбишевської і Ульяновської областей Росії.
Заповнення відбувалося в 1967-68.
- площа 1831 км²;
- об'єм 12,9 км³,
- довжина 357 км,
- найбільша ширина 25 км,
- середня глибина 7 м.[1].
Саратовське водосховище здійснює добове і тижневе регулювання стоку. Рівень коливається в межах 0,5-1 м.
Використовується в інтересах енергетики та водного транспорту, промислового і комунального водопостачання, зрошення та рибальства (лящ, судак, щука, короп тощо).
На берегах розташовані міста Самара, Чапаєвськ, Сизрань, Хвалинськ, Балаково.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. А. Селезнёв, М. Н. Рубцов, В. Я. Купер, Г. С. Розенберг. Оценка пространственной неоднородности качества вод Саратовского водохранилища // Известия Самарского научного центра РАН : журнал. — Самара, 1999. — Т. 1, вип. 2. — С. 204-211.
| ||||||||||||||||
| |||||
