Сарганові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сарганові
Xenentodon cancila
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Сарганоподібні (Beloniformes)
Родина: Сарганові (Belonidae)
(Bonaparte, 1832)
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Belonidae
EOL Logo.png EOL: 8246
ITIS logo.jpg ITIS: 165546
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94935
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Belonidae


Сарганові (Belonidae) — родина риб ряду сарганоподібні. Мають довге й тонке тіло, покрите дуже дрібною лускою, а потужні витягнуті щелепи, з гострими кликовидними зубами, добре відрізняють їх від споріднених родин — напіврилових, летючих риб, скумбрещукових. У ході індивідуального розвитку мальки деяких сарганів проходять «стадію напіврила», що незаперечно свідчить про систематичну близькість цих риб.

У родині сарганових налічується 9 родів і близько 25 видів. Вони населяють переважно морські, але також солонуваті й прісні води, здебільшого в межах тропічної й субтропічної зон. Деякі морські види живуть, втім, і в помірковано тепловодній області, тоді як прісноводні саргани, яких налічується всього 5 видів, зустрічаються тільки в тропіках: вони відомі з річок Південної Америки (Еквадор, Гвіана, Бразилія), Південно-Східної Азії (від Індії й Цейлону до Індонезії) і Північної Австралії. Два види прісноводних сарганів належать до широко розповсюдженого роду Стронгилура (Strongylura), інші представники якого живуть у морських прибережних водах й іноді заходять в устя рік; інші ставляться до самостійних, але досить близьким по походженню родам.

Морські саргани зустрічаються головним чином поблизу берегів, причому серед них є навіть такі, які живуть тільки в коралових рифах. Сарган чорнохвостий (Strongylura strongylura), звичайний у бухтах і затоках у берегів Південної Азії, під час відливу може залишатися в осушуваній зоні, зариваючись у м'який іл на глибину біля напівметра. У той же час є й такі види, які далеко йдуть у відкритий океан. До них належить, зокрема, стрічкоподібний сарган (Ablennes hians), досить звичайний в тропічній зоні всього світу.

Саргани — найбільш великі представники роду сарганоподібних риб. Гігантський сарган крокодилячий (Tylosurus crocodilus), розповсюджений у тропічних водах всіх океанів, досягає, наприклад, 150–180 див у довжину. Є, щоправда, і більше дрібні види, розміри яких не перевищують 30-40 див. Саргани звичайно плавають за допомогою хвилеподібних згинань тіла, але здатні й до різких кидків, виконуваним на великій швидкості. При переляку або в погоні за видобутком (всі саргани — хижаки, що харчуються переважно рибою) вони вискакують із води, роблячи більші стрибки. Саргани нерідко викидаються з води й для того, щоб перестрибнути плаваючі на поверхні води перешкоди, до числа яких можуть ставитися й штучні перешкоди, наприклад човна або плоти. У цьому випадку великі саргани можуть становити значну небезпеку для пасажирів. Дійсно, відомі випадки, коли такі стрибки приводили до небезпечних поранень рибалок.

Всі саргани належать до числа їстівних риб, хоча в деяких країнах до них є відоме упередження у зв'язку з дивним зеленим фарбуванням їхніх костей. Більша частина сарганів добувається тільки для місцевого споживання у свіжому виді, і лише деякі служать об'єктом спеціального рибальства.

У водах СНГ зустрічаються два види сарганових — сарган звичайний (Belone belone) і сарган далекосхідний (Strongylura anastomella). Звичайний, або атлантичний, сарган розповсюджений у помірковано теплих водах у західних і південних берегів Європи й Північної Африки від Зеленого мису до Ісландії й Норвегії (окремі екземпляри ловилися й північніше — до східного Мурмана й Білого моря). Цей сарган зустрічається також у Балтійськом, Північному, Середземне й Чорному морях. Він досягає довжини близько 90 див; чорноморська форма, щоправда, не виростає до таких розмірів (довжина до 66 див, вага до 300 г). Це стайная хижа риба, основну їжу якої в Чорному морі становлять різні дрібні риби, в основному хамса, слідом за якою саргани входять навесні в Азовське море. Нерест звичайного саргана відбувається в прибережній смузі, а ікринки, постачені клейкими нитками, прикріплюються до водоростей і прибережника. В Азовсько-Черноморському басейні сарган, називаний місцевими жителями «голкою», має деяке господарське значення, і в недавній час був Далекосхідний сарган звичайний у морях, омиваючих узбережжя Японії, Кореї й Північного Китаю. У наших водах зустрічається тільки в літню пору в берегів Південного Примор'я. Цей сарган, що має довжину до 90 див, іноді попадається в ставні неводи в затоці Петра Великого, але по нечисленності не має промислового значення.

Див. також [ред.]