Сарганові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сарганові
Xenentodon cancila
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Сарганоподібні (Beloniformes)
Родина: Сарганові (Belonidae)
(Bonaparte, 1832)
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Belonidae
EOL: 8246
ITIS logo.jpg ITIS: 165546
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 94935
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Belonidae

Сарганові (Belonidae) — родина риб ряду сарганоподібні. Мають довге й тонке тіло, покрите дуже дрібною лускою, а потужні витягнуті щелепи, з гострими кликовидними зубами, добре відрізняють їх від споріднених родин — напіврилових, летючих риб, скумбрещукових. У ході індивідуального розвитку мальки деяких сарганів проходять «стадію напіврила», що незаперечно свідчить про систематичну близькість цих риб.

У родині сарганових налічується 9 родів і близько 25 видів. Вони населяють переважно морські, але також солонуваті й прісні води, здебільшого в межах тропічної й субтропічної зон. Деякі морські види живуть, втім, і в помірковано тепловодній області, тоді як прісноводні саргани, яких налічується всього 5 видів, зустрічаються тільки в тропіках: вони відомі з річок Південної Америки (Еквадор, Гвіана, Бразилія), Південно-Східної Азії (від Індії й Цейлону до Індонезії) і Північної Австралії. Два види прісноводних сарганів належать до широко розповсюдженого роду Стронгилура (Strongylura), інші представники якого живуть у морських прибережних водах й іноді заходять в устя рік; інші ставляться до самостійних, але досить близьким по походженню родам.

Морські саргани зустрічаються головним чином поблизу берегів, причому серед них є навіть такі, які живуть тільки в коралових рифах. Сарган чорнохвостий (Strongylura strongylura), звичайний у бухтах і затоках у берегів Південної Азії, під час відливу може залишатися в осушуваній зоні, зариваючись у м'який іл на глибину біля напівметра. У той же час є й такі види, які далеко йдуть у відкритий океан. До них належить, зокрема, стрічкоподібний сарган (Ablennes hians), досить звичайний в тропічній зоні всього світу.

Саргани — найбільш великі представники роду сарганоподібних риб. Гігантський сарган крокодилячий (Tylosurus crocodilus), розповсюджений у тропічних водах всіх океанів, досягає, наприклад, 150–180 див у довжину. Є, щоправда, і більше дрібні види, розміри яких не перевищують 30-40 див. Саргани звичайно плавають за допомогою хвилеподібних згинань тіла, але здатні й до різких кидків, виконуваним на великій швидкості. При переляку або в погоні за видобутком (всі саргани — хижаки, що харчуються переважно рибою) вони вискакують із води, роблячи більші стрибки. Саргани нерідко викидаються з води й для того, щоб перестрибнути плаваючі на поверхні води перешкоди, до числа яких можуть ставитися й штучні перешкоди, наприклад човна або плоти. У цьому випадку великі саргани можуть становити значну небезпеку для пасажирів. Дійсно, відомі випадки, коли такі стрибки приводили до небезпечних поранень рибалок. Для дайверів являє небезпеку нічна активність сарганових, оскільки їх стрибки провокуються світлом ліхтарів.

Всі саргани належать до числа їстівних риб, хоча в деяких країнах до них є відоме упередження у зв'язку з дивним зеленим фарбуванням їхніх костей. Більша частина сарганів добувається тільки для місцевого споживання у свіжому виді, і лише деякі служать об'єктом спеціального рибальства.

У водах СНГ зустрічаються два види сарганових — сарган звичайний (Belone belone) і сарган далекосхідний (Strongylura anastomella). Звичайний, або атлантичний, сарган розповсюджений у помірковано теплих водах у західних і південних берегів Європи й Північної Африки від Зеленого мису до Ісландії й Норвегії (окремі екземпляри ловилися й північніше — до східного Мурмана й Білого моря). Цей сарган зустрічається також у Балтійськом, Північному, Середземне й Чорному морях. Він досягає довжини близько 90 див; чорноморська форма, щоправда, не виростає до таких розмірів (довжина до 66 див, вага до 300 г). Це стайная хижа риба, основну їжу якої в Чорному морі становлять різні дрібні риби, в основному хамса, слідом за якою саргани входять навесні в Азовське море. Нерест звичайного саргана відбувається в прибережній смузі, а ікринки, постачені клейкими нитками, прикріплюються до водоростей і прибережника. В Азовсько-Черноморському басейні сарган, називаний місцевими жителями «голкою», має деяке господарське значення.

Далекосхідний сарган звичайний у морях, які омивають узбережжя Японії, Кореї й Північного Китаю. У наших водах зустрічається тільки в літню пору в берегів Південного Примор'я. Цей сарган, що має довжину до 90 див, іноді попадається в ставні неводи в затоці Петра Великого, але по нечисленності не має промислового значення.

Джерела[ред.ред. код]