Сатанізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пентаграма обернена вершиною донизу часто символізує сатанізм.

Сатанізм - ряд світоглядів і вірувань, в яких образ Сатани трактується як позитивний символ могутності і свободи. У наш час існує кілька різновидів сатанізму, найпоширенішим у XXI столітті є Сатанізм ЛаВея, більш поміркована форма, яка розглядає Сатану просто як символ.

Визначення сатанізму варіюють від «ідеології поклоніння злу»[1] до «інвольтаціі до егрегору Сатани» [3] та «сплаву ідей та образів, що уособлюють розвиток, різноманіття, велич, силу, могутність, творчість, індивідуалізм, зухвалість, гордість, знання - всього того, що сприяє Життю та його розвитку»[2].

Цей напрям не можна вважати виключно модерновим явищем, оскільки в нього досить тривала історія. Сатанізм як культ зародився у Стародавньому Іраку, а в Європі особливе поширення набув у середні віки. Під сучасним сатанізмом слід розуміти різновид напіврелігійного руху, заснованого А. Кроулі на рубежі XIX — XX ст. і реанімованого в 60-ті рр. в Америці.

За світоглядною суттю, ипом об'єднання, формами діяльності сатаністські громади дуже різноманітні. Найвідоміша сатаністська група — родина Чарльза Менсона, найорганізованіша — Церква Сатани ЛаВея.

Сатаністи не поклоняються ні Богу, ні Сатані, для сатаністів Сатана — це символ, нічого більше. Сатанізм часто плутають з дияволопоклонництвом, послідовники якого проводять жертвоприношення, ритуали, месси, і тому подібні речі. Сатаністи їх зневажають. Моральна програма сатаністів відзначається крайнім індивідуалізмом, прагматизмом, егоїзмом, що утверджує особистісні пріоритети, перевагу над всіма, культ сили.

Є дві первинних форми сатанізму: теїстичний сатанізм і сатанізм ЛаВея.

Сатанізм ЛаВея[ред.ред. код]

Докладніше: Сатанізм ЛаВея
Знак Бафомета — офіційний символ Церкви Сатани

Сатанізм ЛаВея, як філософія і заснована на ній релігія, було сформульовано в США в 1960-і роки Антоном Шандором ЛаВеєм, що зібрав навколо себе різних людей і присвятив життя творчості і вивченню особливостей людської поведінки. Витоки його лежать у 1950-х роках, коли ЛаВей заснував співтовариство, назване ним Орденом Трапезоіда, яке об'єднало людей, які досліджували окультизм і практикували сукупність магії (як психодрами) і гедоністичної егоїстичної філософії ЛаВея. Сам ЛаВей визнавав, що на формування його світогляду вплинули твори Фрідріха Ніцше, Рагнара Рудобородого, Ніколо Макіавеллі, Айн Ренд[3], Джека Лондона, біографії таких відомих особистостей, як Василь Захарофф, граф Каліостро і Григорій Распутін.

Пізніше, нагромадивши достатньо матеріалу і досвіду, Антон ЛаВей прийшов до висновку, що для того щоб домогтися деяких змін у світі, просто ще однієї філософії недостатньо, необхідно офіційне визнання нестандартного світогляду як релігії, названої ним сатанізмом. У 1966 році ЛаВей засновує Церкву Сатани, а три роки потому, в 1969 році, публікує «Сатанинську біблію», у якій описуються основи сатанинського світогляду.

Незабаром сатанізм здобуває офіційний статус і заноситься до реєстру визнаних збройними силами США релігій (у зв'язку із запитом на сатанинський похорон морського офіцера - члена Церкви Сатани), проводяться перші сатанинські водохрещення, весілля і похорон, що викликали інтерес преси. Восени 2004 року Британські збройні сили офіційно реєструють першого сатаніста, тим самим публічно визнаючи статус сатанізму як однієї з практикучих релігій у світі[4].

В сатанізмі ЛаВея будь-яке поклоніння сатані різко засуджується. Сатаніст взагалі не має поклонятись нікому, інакше він не може бути сатаністом.

Діяльність в Україні[ред.ред. код]

В Україні сатаністи з'явилися у 80-ті роки XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків («ідейних одинаків») та практиків («груповиків»). Інші організаційно слабо об'єднані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом проходить. В Україні сатаністи офіційної реєстрації не мають.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Зноски[ред.ред. код]

  1. http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/241188/Сатанизм Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
  2. http://darkhon.com/index.php?m=princeps_omnium
  3. Lewis, James R. «Who Serves Satan? A Demographic and Ideological Profile» // Marburg Journal of Religion'. June 2001.(англ.)
  4. «Navy approves first ever Satanist» // BBC News. — 24 October, 2004.(англ.)
  5. Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – Київ, 2003 c. 230