Сватання на Гончарівці (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сватання на Гончарівці
Вид телефільм
Жанр Соціально-побутова комедія
Режисер Ігор Земгано
Сценарист Ігор Земгано
У головних
ролях
Микола Пішванов
Микита Ільченко
Нонна Копержинська
Алла Ролик
Ігор Жилін
Крамар Михайло Полікарпович
Оператор Віталій Філіппов
Композитор Кирило Стеценко
Художник Олександр Кудря
Кінокомпанія ім. О. Довженка
Тривалість 79 хв.
Мова українська[1]
Країна Радянський Союз
Рік 1958

«Сва́тання на Гончарі́вці» — український радянський чорно-білий телевізійний фільм-спектакль режисера Ігоря Земгано, відзнятий у 1958 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Музична кінокомедія за мотивами класики українського театру — однойменною п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка із ліричною музикою майстра української оперети Кирила Стеценка.[2]

Народні звичаї, велика кількість народних пісень допомагають глядачеві зробити веселу подорож у минуле.

Сюжет[ред. | ред. код]

Красуню Уляну хочуть віддати за дурника Стецька, сина заможного селянина, але її серце належить кріпакові Олексію. Проте втручання колишнього солдата Скорика, хитрого й бувалого родича закоханого, допомагає збутися мріям Уляни.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На головному уборі відставного солдата Йосипа Скорика цифри 35 означають що він служив в 35-му піхотному Брянському полку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. персонаж Скорика говорить суржиком наближеним до російської
  2. Сватання на Гончарівці usfa.gov.ua

Посилання[ред. | ред. код]