Свенельд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свенельд (? — після 977) — київський воєвода Х століття, який служив трьом Київським князям — Ігорю Рюриковичу, Святославу Ігоровичу і Ярополку Святославичу; учасник походів на Балкани, у Візантію, Закавказзя.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] 914 — 945 роки
За походженням — варяг (ймовірно із Швеції). Мав двох синів — Лют і Містиша.
При бездіяльному і боязкому Ігорі Свенельд грав видатну роль, замінюючи князя у всіх військових походах і, між іншим, при зборі данини.
Перша згадка про Свенельда відноситься до 914 року, коли князь Ігор наказав йому підкорити уличів. Свенельд воював з ними три роки. Втративши Пересічень, уличі не побажали платити данину Свенельду, а пішли в пониззя Бугу і Дністра «и седоша тамо». Однак, через деякий час уличі були підкорені й платили данину. У тому ж році сам Ігор підкорив деревлян, наклавши данину більше Олегової. Отже, Свенельд вже тоді був як воїн рівний князеві Ігорю, а війська у нього було не менше.
У 941 і 944 роках були здійснено походи на Візантійську імперію. В 943-944 роках русичі здійснили похід в Закавказзя. Свенельд був дуже багатий; його дружина була повністю забезпечена. За словами літописця, княжі дружинники докоряли Ігорю в тому, що Свенельдова дружина «одягнена і озброєна», а вони ходять «нагі і беззбройні». Ці докори спонукали Ігоря у 945 році піти за даниною в Деревлянськую землю, де він був убитий.
[ред.] 945 — 972 роки
Після смерті Ігоря Свенельд став воєводою у Ольги і Святослава. У 946 році разом з Асмундом очолював похід киян на деревлян. Коли Святослав подорослішав, Свенельд брав участь в його походах проти болгар і греків. У 971 році Свенельд згадується в договорі Святослава з греками. У цьому ж році по дорозі додому Свенельд радив Святославові йти до Києва на конях, оскільки біля дніпровських порогів коштують печеніги. Святослав відмовився і був убитий печенігами біля порогів (972 рік). Свенельд ж, залишивши Святослава, на конях прийшов в Київ до Ярополка.
[ред.] 972 — 977 роки
Після смерті Святослава київський великокнязівський стіл зайняв старший його син, Ярополк, при якому Свенельд зробився близькою людиною (радником). У 975 році Олег Святославич під час полювання убив сина Свенельда — Люта. З цієї миті Свенельд настроює Ярополка проти Олега. Останній у 977 році йде війною проти свого брата Олега Древлянського, якому Свенельд хотів помститись за вбивство свого сина. У битві біля міста Вручого Олег гине. Коли тіло Олега принесли Ярополку, він став оплакувати брата і висловив Свенельду: «Дивися, ти цього хотів!». Подальших згадок про Свенельда в літописі немає.
[ред.] Смерть
Як і коли помер Свенельд, ніхто не знає, а могили не знайдено.
[ред.] Джерела
[ред.] Див. також
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
