Свентокшиські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°53′00″ пн. ш. °20′54″ сх. д. / 50.88333° пн. ш. 0.34833° сх. д. / 50.88333; 0.34833 Координати: Довготу не вказано
Функції {{#coordinates:}} було передано некоректні аргументи

Вид на ряд головних Свєнтогорських гір (Лисогори, пасмо Масловські)
Вид на ряд головних Свєнтогорських гір (Лисогори, пасмо Масловські)
Свєнтокшиські гори (Góry Świętokrzyskie )
Свєнтокшиські гори
Свєнтокшиські гори
Країна Польща Польща
Площа 1684 км2
Найвища точка Лишіца (Łysica)
 - висота 612 м
Góry Swietokrzyskie.jpg

Свєнтокшиські гори (Гори Святого Хреста) (польською мовою: Аудіо Góry Świętokrzyskieопис файлу) - гірський масив в південно-східній частині центральної Польщі, розташований на Кєлецькому плато. Крім Судетів є одним з найстаріших гірських ланцюгів в Польщі[1]. Гірський ланцюг складається з ряду окремих хребтів. Два найвищі піки розташовані на гірському хребті Лисогори: гора Лишіца (612 м над рівнем моря) і його найвідоміша гора Лиса гора (593 метри). Разом з Краків-Ченстоховською височиною гори утворюють область, звану як Малопольська височина (Wyżyna Małopolska).

Площа гір 1684 км². Приблизне розташування 50°53'N20°55'E. Гори розташовані в Свентокшиському воєводстві.

Передісторія[ред.ред. код]

Свентокшиські гори є одним з найстаріших гірських ланцюгів в Європі. Вони були сформовані під час каледонського горотворення на границі силурійського і девонського періоду, а потім в період герцинського орогенезу (нижній кам'яновугільний період) і знову під час альпійського орогенезу (третинний період).

Регіон розташовувався колись на південному березі стародавнього суперконтиненту з Лавразія. Найстаріші з відомих викопних доказів існування чотириногих датуються від 395 мільйонів років, - сліди яких були знайдені в селі Захелмьє (пол. Zachełmie; гміна Загнаньськ Свєнтокшиського воєводства).[2][3] Гори також дали найстаріші докази по динозавроморфам (Dinosauromorpha).[4] Були знайдені сліди ранніх двоногих динозаврів, відомих як Sphingopus (вік від 246 млн років тому)[5].

Історія[ред.ред. код]

У ранньому Середньовіччі, Свентокшитські гори були центрами видобутку залізної руди, свинцю і міді. Пізніше вони також були значними при видобутку вапняку і червоного пісковика. В наш час[Коли?] у центральній частині гір розташовано Свєнтокшиський Національний парк.

Назву «Гори Святого Хреста» гірський масив отримав через християнську реліквію із сусіднього бенедиктинського монастиря на Лисій Горі - шматочок дерева від хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Бенедиктинський монастир Святого Хреста (Święty Krzyz) був заснований на місці язичницького храму (за легендою, в 1006 році королем Польщі Болеславом Хоробрим, але більшість джерел вказують на 11-е століття).

Ландшафт і природа[ред.ред. код]

Кам'янисті розсипи на Лисій горі (Gołoborze)
Скельний пісковик на Буковій Горі ( пол. Bukowa góra)

Гори вкриті ялицевими і буковими лісами.

Для ландшафту найвищих гір характерні круті схили, глибоко порізані долинами, останці і кам'янисті розсипи валунів[1], скального щебню скальних порід, утворених внаслідок вивітрювання пізньокембрійських кварцових пісковиків(містять понад 80% діоксиду кремнію SiO2) протягом четвертинного періоду. Термін «голобордже» (пол. gołoborze) є регіональним терміном і означає місце «голе», без «бору».

Область Свентокшитських гір є вододілом притоків Вісли.

В підніжжі Лисої гори розташовані села Свента Катажина, (пол. Święta Katarzyna) і Нова Слуп'я (пол. Nowa Słupia), які є туристичними центрами.

Клімат[ред.ред. код]

Середня річна температура становить близько 1-2°С нижче, ніж температура в Варшаві і становить 6-7°С. Середнє кількість опадів на рік становить від 650 до 900 мм. Найвищі вершини покриті снігом з листопада по квітень. Середня тривалість снігового покриву 50-90 днів на рік. Подібно як і в більш високих горах, можна спостерігати явище температурної інверсії - температура нагрітих гірських схилів може бути навіть до 5° С вище, ніж у нижній частині долин, розташованих на десятки метрів нижче.

Гірські хребти[ред.ред. код]

Вапнякові скелі на вершині гори Мідянка (пол. Miedzianka)

Гірський масив складається в основному з морських відкладень, тепер відомі як граувакка, піщаник, присутні сланець і кварцит.

Свентокшитські гори складається з декількох пасм. Вони розташовані паралельно один одному, витягаючись з заходу на схід. Головна вісь рядка пасм становить близько 70 км в довжину. Розпочинається вона на заході біля села Добжешова (пол. Dobrzeszów). В її склад входять від заходу: пасмо Добжешовське (пол. Pasmo Dobrzeszowskie), пасмо Обленгорске (пол. Pasmo Oblęgorskie), пасмо Взгужа Тумлінске (пол. Wzgórza Tumlińskie), пасмо Масловскі (пол. Pasmo Masłowskie) , Лисогори і пасмо Єленьовскє (пол. Pasmo Jeleniowskie), яке закінчується в районі міста Опатува. Вся територія посічена ущелинами річок: Лосошня (Łosośna), Бобжа (Bobrza), Любжанка (Lubrzanka) і Слуп'янка (Słupianka). На південь від Лисогор є невелике пасмо Бєлінське (Pasmo Bielińskie).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, PWN, Warszawa 1998, ISBN 83-01-12677-9, str. 845–846
  2. Dalton, Rex (January 6, 2010). "Discovery pushes back date of first four-legged animal". Nature (journal)
  3. Viegas, Jennifer (January 6, 2010). "Earliest Four-Limbed Animals Left Mud Tracks". Discovery.com .
  4. Viegas, Jennifer (October 5, 2010). "Oldest Evidence for Dinosaurs in Tiny Footprints". Discovery.com.
  5. Fox, Maggie (October 5, 2010). "First dinosaurs walked on little cat feet". Reuters

Посилання[ред.ред. код]