Свердловська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свердловська область
Свердловская область
Flag of Sverdlovsk Oblast.svg Coat of Arms of Sverdlovsk oblast (2005).png
Прапор Свердловської області Герб Свердловської області
Свердловська область на карті Росії
Свердловська область на карті Росії
Обласний центр Єкатеринбург
Площа

- Усього
- % водн. пов.

18-а

194 800 км²
0,4

Населення

- Усього
- Густота

5-а

4 400 100 (2007)
22,6 осіб/км²

Федеральний округ Уральський
Економічний район Уральський
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Часовий пояс MSK+2 (UTC+6)

Свердло́вська о́бласть (рос. Свердло́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — місто Єкатеринбург.

Межує на заході з Пермським краєм, на півночі з Республікою Комі й Ханти-Мансійським автономним округом, на сході з Тюменською областю, на півдні з Курганською, Челябінською областями й Республікою Башкортостан.

Утворено 17 січня 1934.

Етимологія[ред.ред. код]

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 19171919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Географія[ред.ред. код]

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Годинний пояс[ред.ред. код]

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія[ред.ред. код]

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізного віку.

Адміністративна одиниця — Свердловська область — була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83 % (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Народ Чисельність, 2002, тис.

(*)

Росіяни 89,23 %
Татари 3,75 %
Українці 1,24 %
Башкири 0,83 %
Інші 4,95 %

Влада[ред.ред. код]

Губернатор[ред.ред. код]

Вищою виконавчою особою є губернатор, що обирався прямим загальним голосуванням на 4-літній термін до зміни федерального законодавства.

З 1995 року губернатором області є Едуард Россель (член партії Єдина Росія).

Законодавча влада[ред.ред. код]

Законодавчу владу здійснюють Законодавчі Збори, що складаються з Обласної думи й Палати Представників. Обласна дума (28 депутатів) — нижня палата — обирається по партійних списках по обласному округу; Палата Представників (21 депутат) — верхня палата — обирається по одномандатних округах. Строк повноважень членів Законодавчих Зборів — 4 роки (Палати Представників до 2002 р. — 2 роки); однак кожні 2 роки переобирається половина депутатів Обласної думи. Відповідність законодавчих і виконавчих актів Статуту області перевіряє Статутний суд.

З 2004 року головою Палати Представників Законодавчих Зборів Свердловської області є Юрій Осінцев (Єдина Росія), а головою Обласної Думи — Микола Воронін (Єдина Росія).

До внесення поправок для приведення в повну відповідність федеральному законодавству після 2000 року, Статут області був практично ідентичний Конституції Уральської Республики 1993 р.

Виконавча влада[ред.ред. код]

Виконавчим органом є Уряд області, що складається з міністерств, департаментів і управлінь. Голова Уряду призначається Обласною думою за поданням губернатора по тому ж механізму, що й глава федерального уряду (однак губернатор не може представляти ту саму кандидатуру більш двох раз).

З 19 червня 2007 року Голова Уряду області — член партії Єдина Росія Віктор Кокшаров (до цього — міністр зовнішньоекономічних зв'язків).

Вибори у Свердловській області[ред.ред. код]

В 1990-х роках населення області відрізнялося відносно високою підтримкою партій і кандидатів "правого" і "демократичного" толку. На президентських виборах 1996 року Борис Єльцин, уродженець області, що жив у Свердловську до 1980-х років, набрав понад 70 % голосів.

Економіка[ред.ред. код]

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини: золото, платина, азбест, боксити, мінеральна сировиназалізо, нікель, хром, марганець і мідь. Відповідно, основа регіональної економіки — гірничодобувна і металургійна галузі промисловості.

Промисловість[ред.ред. код]

В структурі промислового комплексу домінують чорна і кольорова металургія (відповідно 31 % і 19 % обсягу промислового виробництва), збагачення урану і залізняку, машинобудування.

Уральська металургія виникла в 1703 році. Свердловська область займає друге місце в Росії за обсягами промислового виробництва, тут розташовані такі підприємства, як НТМК, Качканарський ГЗК «Ванадій», ВСМПО-Авісма, «Уралмаш», Богословський і Уральський алюмінієві заводи.

Серед машинобудівних галузей переважає «важкий ВПК» (виробництво панцерної техніки і боєприпасів), а також важке індустріальне машинобудування (устаткування для добувної, енергетичної і хімічної промисловості).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Згідно з проведеним у 2006 році Всеросійським сільськогосподарським переписом на території Свердловської області знаходяться 829 сільськогосподарських організацій і 2178 селянських господарств і індивідуальні підприємці. З них у 2006 році здійснювали сільськогосподарську діяльність 499 організацій (зокрема 302 великі і середні) і 893 селянських господарства і індивідуальних підприємця.

Під урожай 2006 року засівало сільськогосподарськими організаціями — 778,4 тис. гектарів, селянськими господарствами і індивідуальними підприємцями — 99,4 тис. гектарів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 213 тисяч голів в сільськогосподарських організаціях і 12,9 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Кількість птаха — 10056,6 тис. голів в організаціях і 18,5 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Транспорт[ред.ред. код]

Свердловська область є важливим транспортним вузлом — через неї проходять залізничні, автомобільні і повітряні траси загальноросійського значення, зокрема Транссибірська залізнична магістраль. Густина залізничної і автодорожньої мережі перевершує середні по країні показники. Крупний міжнародний аеропорт в Єкатеринбурзі — Кольцово.

Наука[ред.ред. код]

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

Освіта[ред.ред. код]

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний устрій визначається Статутом області, прийнятим у 1994 році.

Область адміністративно складається з 30 районів, 25 міст, 4 закритих адміністративно-територіальних утворень, об'єднаних в 73 муніципальних утворення. На її території 47 міст, 99 селищ міського типу, а також 1886 сіл. Найбільші міста області: Єкатеринбург (1304,3 тис. осіб), Нижній Тагіл (383,1 тис. осіб), Каменськ-Уральський (183,3 тис. осіб), Первоуральськ (132,7 тис. осіб).

Місто Єкатеринбург має особливий статус і не входить в жоден з управлінських округів.

  1. Східний управлінський округ
  2. Алапаєвський район
  3. Артьомовський район
  4. Байкаловський район
  5. Ірбітський район
  6. Камишловський район
  7. Пишминський район
  8. Слободо-Турінський район
  9. Таборінський район
  10. Тавдінський район
  11. Талицький район
  12. Тугулимський район
  13. Турінський район
  14. місто Алапаєвськ
  15. місто Ірбіт
  16. місто Камишлов
  1. Південний управлінський округ
  2. Бєлоярський міський округ
  3. Богдановицький район
  4. Кам'янський район
  5. Сухолозький район
  6. місто Каменськ-Уральський
  7. місто Асбєст
  8. місто Заречний
  9. ЗАТУ "селище Уральський"
  1. Горнозаводський управлінський округ
  2. Верхнєсалдінський район
  3. Горноуральський міський округ
  4. місто Верхній Тагіл
  5. місто Верхня Тура
  6. місто Кіровград
  7. місто Кушва
  8. місто Нев'янськ
  9. місто Нижній Тагіл
  10. місто Нижня Салда
  11. селище Верх-Нейвінський
  12. ЗАТУ «місто Новоуральськ»
  13. ЗАТУ «селище Свободний»
  1. Західний управлінський округ
  2. Ачитський міський округ
  3. Артінський міський округ
  4. Красноуфімський округ
  5. Нижньосергінський район
  6. Шалінський міський округ
  7. місто Первоуральськ
  8. міський округ Верхня Пишма
  9. міський округ Красноуфімськ
  10. місто Полевський
  11. місто Ревда
  12. міський округ Староуткинськ
  13. міський округ Дегтярськ
  1. Північний управлінський округ
  2. Верхотурський район
  3. Гаринський район
  4. Новолялінський район
  5. Сєровський район
  6. місто Івдель
  7. місто Карпинськ
  8. місто Красноуральськ
  9. місто Краснотур'їнськ
  10. місто Качканар
  11. місто Лесной
  12. місто Нижня Тура
  13. місто Сєвєроуральськ
  14. місто Сєров
  15. Сосьвинський міський округ

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч
2007
Єкатеринбург 1315,1 Сухой Лог 35,3
Нижній Тагіл 377,5 Артьомовський 33,7
Каменськ-Уральський 181,6 Кушва 33,6
Первоуральськ 133,6 Сєвєроуральськ 32,5
Серов 98,5 Богданович 31,8
Новоуральськ 93,4 Карпинськ 29,6
Азбест 71,9 Камишлов 28,3
Полевський 65,7 Красноуральськ 27,7
Краснотурьинск 62,0 Заречний 27,5
Ревда 61,8 Нев'янськ 25,3
Верхня Пишма 57,9 Нижня Тура 22,9
Лесной 53,0 Кіровград 22,3
Верхня Салда 48,9 Сисерть 20,9
Берьозовський 47,7 Среднеуральськ 19,8
Качканар 43,4 Талиця 18,7
Алапаєвськ 42,7 Турінськ 18,5
Ірбіт 41,7 Рефтинський 17,9
Красноуфімськ 40,9 Нижня Салда 17,9
Реж 39,1 Івдель 17,8
Тавда 38,6 Дегтярськ 15,9

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]