Сверкер II
| Сверкер II | |
|---|---|
| Sverker den yngre | |
 Монета Сверкера II | |
| Король Швеції | |
| Початок правління: | 1196 |
| Кінець правління: | 1208 |
|
| |
| Попередник: | Кнут I |
| Наступник: | Ерік X |
|
| |
| Дата народження: | 1160 |
| Дата смерті: | 11 липня 1210 |
| Місце смерті: | Єстільрен |
| Поховання | Альвастрівський монастир |
| Дружина: |
Бенедикта Еббесдоттер Інгегерд Біргерсдоттер |
| Діти: | 2 сини та 4 доньки |
| Династія: | династія Сверкерів |
| Батько: | Карл VII Сверкерсон |
| Мати: | Кристіна Хвіде |
Сверкер II (1160 — 11 липня 1210) — король Швеції у 1196–1208 роках, учасник війн із Еріксонами.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Сверкерів. Син Карла Сверкерсона, короля Швеції. Після загибелі батька у 1167 році перебрався з разом із матір'ю до Данії. Згодом одружився з донькою данського аристократа. Тут Сверкер перебував до 1196 року, коли помер король Кнут I.
Того ж року він повернувся до Швеції, де його обрали королем при підтримці впливового феодала ярла Бірґера Броси, з донькою якого король одружився після смерті першої дружини.
Для зміцнення своїх позицій Сверкер II намагався опиратися на католицьку церкву, привілеї якої було значно розширені під час собору в Упсалі у 1200 році (священики підлягали лише церковному суду, церква звільнялася від низки податків). Водночас налагоджені гарні стосунки з Папою Римським. У тому ж 1200 р. Сверкера було короновано в місті Лінчепінг архієпископом Упсальським Оловом Ламбатунгом.
Позиції короля похитнулися в 1202 році після смерті ярла Бірґера Броси. Також невдоволення знаті викликала спроба короля самостійно призначити спадкоємцем трону свого сина Юхана. Скориставшись цим, у 1205 році з норвезьким військом вторгся Ерік, син померлого короля Кнута I. Втім Сверкер II завдав поразки ворогам у битві при Ельґаросі у Вестергеталанді. У 1208 році розпочалася нова війна між Еріком Кнутсоном та королем. Першого підтримувала Норвегія, іншого — Данія. 31 січня того ж року Сверкер II зазнав поразки й змушений був разом з архієпископом Валерієм утікати до Данії.
Разом з тим Сверкер домігся підтримки папи римського Іннокентія III, який визнав королем саме Сверкера й у 1209 році буллою заборонив коронувати Еріка Кнутсона. У 1210 році Сверкер з новим військом намагався відвоювати трон, проте зазнав поразки під Єстільреном, де й загинув.
Родина[ред. | ред. код]
1. Дружина — Бенедикта Еббесдоттер
Діти:
- Гелена, дружина ярла Суне Фолькессона
- Карл (д/н—1198)
- Кристіна (д/н—1252)
- Маргарет (1192—д/н)
2. Дружина — Інгегерд Біргерсдоттер
Діти:
- Юхан (1201—1222)
- Інгрід, абатиса
Джерела[ред. | ред. код]
- Göran Dahlbäck: Sverker der Jüngere. // Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 8, LexMA-Verlag, München 1997, ISBN 3-89659-908-9, Sp. 344—345. (нім.)
|
