Сверкер I Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сверкер I
Sverker den äldre
Sverker-I-Trad.JPG
Король Швеції
Початок правління: 1130
Кінець правління: 1156
Попередник: Магнус I Сильний
Наступник: Ерік IX
Дата народження: 1100(1100)
Дата смерті: 25 грудня 1156
Місце смерті: неподалік Альвастри
Дружина: Ульвхільда Хоконсдотір
Рикса П'яста
Діти: 4 сина та 2 доньки
Династія: Сверкери
Батько: Коль Еріксон

Сверкер I Старший (*1100 — †25 грудня 1156) — король Швеції у 11301156 роках, засновник династії Сверкерів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був праонуком короля Свейна Кривавого. Після отруєння короля Інге II у Швеції розпочався розбрат та боротьба за владу. Цим скористався Сверкер, який висунув свої права на трон. У 1130 році від завдав поразки Магнусу I й оголосив себе королем. У 1134 році від разом з Еріком II, королем Данії, завдав поразки Магнусу I та його батько Нільсу I. Після цього влада Сверкера розповсюдилася на усю Швеції. Того ж року він одружився з Ульвхільдою Хоконсдотір, удовою Інге II. Тим самим значно зміцнивши свою владу в країні.

Підтримував розбудову християнської церкви. за його вказівкою засновано монастирі Альвастра, Нидала, Варнґем. Водночас суттєво зміцнив королівську владу, викликавши невдоволення знаті.

З 1142 року розпочалися конфлікт з Новгородською республікою. Втім він не переріс у повноцінну війну. У 1150-х роках Сверкер підтримав права Кнута V на трон Данії, одруживши того зі своєю донькою. У 1154 році змусив данців визнати Кнута своїм королем. Втім у 1156 році Сверкера I було вбито власним дружинником за змовою з представником гетської знаті Еріком. З цього моменту розпочалася боротьба між Сверкерсонами та Еріксонами.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Ульвхільда Хоконсдотір

Діти:

  • Юхан (д/н—1153)
  • Карл (д/н—1167)
  • Інгегерда (д/н—1204), абатиса монастиря Фрета
  • Гелена, дружина Кнута V, короля Данії

2. Дружина — Рикса П'яста

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Lars O: Lagerqvist: Sverige och dess regenter under 1000 år (Stockholm 1976), sidan 50.