Светослав Суроня
| Светослав Суроня хорв. Svetoslav Suronja | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 997 — 1000 | |||
| Попередник: | Степан Држислав | ||
| Наступник: | Крешимир III, Гойслав | ||
| Народження: | 10 століття | ||
| Смерть: | 1000 | ||
| Країна: | Хорватія | ||
| Рід: | Трпимировичі | ||
| Батько: | Степан Држислав | ||
| Діти: | Stjepan Svetoslavićd | ||
Светослав Суроня (хорв. Svetoslav Suronja; ? — 1000) — хорватський король з династії Трпимировичів, син короля Степана Држислава.
Життєпис[ред. | ред. код]
Старший син Степана Држислава зійшов на трон після смерті батька. На той час за угодою з Константинополем Хорватія перебувала в стані війни з Болгарією, цар якої Самуїл оголосив себе імператором. Протягом правління Степана Држислава, на щастя для хорватів, військові дії проти візантійців відволікали всю увагу болгар, тож фактично Хорватія участі у війні не брала.
Але після смерті Степана Држислава і сходження на престол Светослава одразу проти нього виступили молодші брати Крешимир та Гойслав. Вони звернулися до Самуїла по допомогу. Болгарський правитель вирішив, що йому випала зручна нагода оволодіти ще й Хорватією. 998 року болгари пішли на Хорватію.
Могутнє болгарське військо захопило й пограбувало всю південну Далмацію аж до Задару, включно з Трогіром та Сплітом, до Болгарії поверталося через Боснію. Усі захоплені хорватські землі Самуїл передав під управління Крешимира та Гойслава. 1000 року за допомогою болгар вони скинули Светослава й оголосили себе співправителями Хорватії.
На бік Светослава стала Венеція: дож П'єтро II Орсеоло надіслав свої війська в Далмацію і відбив у братів Задар, Трогір, Спліт, Біоград-на-Мору, острови Корчула й Ластово. Светослав Суроня та дож Орсеоло домовилися про династичний шлюб сина Светослава Степана та дочки венеційського правителя Гіцели.
Невдовзі дожа Орсеоло скинули в результаті змови, Светослав втратив підтримку й був змушений тікати з родиною до Угорщини. Там він невдовзі й помер.
Джерела[ред. | ред. код]
- Svetoslav Suronja. — Hrvatska Enciklopedija (хорв.)
- Horvat R. Povijest Hrvatske І. Nasljednici kralja Tomislava (хорв.) [Архівовано 11 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики (1991 г.). — СПб., 2001. (рос.)
| Попередник: Степан Држислав (969–997) |
Светослав Суроня 997–1000 |
Спадкоємець: Крешимир III (1000–1030), Гойслав (1000–1020) |
| |||||||||||||
|
