Свята Сунніва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Святої Сунніви

Свята Сунніва (10 століття) — норвезька свята, покровителька норвезької єпархії Бйорґвіну (Берґену) а також норвезького вестлану - західної Норвегії. Шанується католиками і православними.

За легендою, Сунніва була спадкоємницею ірландського королівства, але мусіла втекти коли напав язичницький король, який хотів на ній одружитися. Вона і її послідовники втікли на судні у море. Після тривалої морської подорожі вони висадилися на норвезькому острові Сел'я, сьогоднішній муніципалітет Сел'є і знайшли притулок у печері на острові. Місцеві жителі запідозріли іноземців у кражі їхніх овець і вдалися до короля Гокона Ярла. Сунніва і її послідовники молилися Богу щоби вони не впали в руки язичників, на яких впало каміння блокуючи вхід до печери.

Сунніва та інші померли в печері але в наступні роки острів прославився чудесами і коли Олаф Трюґґвасон розкопав печеру у 996 році, тіло Сунніви було віднайдено нетлінним. Пізніше на цьому місці було збудовано монастир бенедиктинців, від якого досьогодні залишилися руїни.

В часи пожеж в Бергені у 1170/71 та в 1198 мощі Сунніви були взяти з церкви Христа і розміщені в Сандбру (піщаний міст). Це стримало наступ вогню і прославлялося як чудо.

Близько 1170 року історія Сунніви була записана в латинській хагіорафічній роботі Акта саннкторум Селіо - лат. Acta sanctorum in Selio.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]