Свята вода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свята вода в монастирі святої Теодори, Салоніки.
Чаша для свяченої води з Києво-Братського монастиря, 1686 р., Україна. Національний музей історії України, Київ

Свята вода, також свячена вода — вода, освячена представником духовенства. У християнстві її використовують зокрема під час хрещення, а також як захист від зла.

При папі Олександрі І в католицьких церквах почали освячувати за християнським ритуалом воду, щоб її боялася нечиста сила: «Боїться, як чорт свяченої води».[1] Міру віри в силу свяченої води дає друга приповідка: «Ідуть, як по свячену воду», себто, усі без виїмку.[2]

В українській традиції[ред. | ред. код]

Особливу вагу надається воді, освяченій на Водохрещі (див. агіасма). Цю воду тримають у хаті ввесь рік, уживаючи її проти найрізноманітніших хвороб. Принісши її з річки, кроплять нею всю господу й худобу. Кроплять свяченою водою й самих себе, якщо збираються кудись у дорогу, на ярмарок тощо. Літом кроплять бджоли, щоб велися.[3]

На Полтавщині йорданською водою вмиваються дівчата, зараз же по водосвятті де вода святиться[4].

З інших «свячених» вод згадаємо ще воду, якою в день Нового Року миють на Буковині посуд, — її теж зберігають у пляшках і кроплять нею бджіл, коли вони хочуть «тікати».[5]

Як «свята» вода виступає символом правди: «Кільки в решеті водиці, стільки в милої правдиці».[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Франко, І. 113
  2. Ів. Франко, І, ст. 247
  3. Записки юго-западного отдела императорского русского географического общества, 1874, II. с. 353
  4. Мат. У. етн. НТШ XVIII. ст. 166
  5. Записки юго-западного отдела императорского русского географического общества, 1874, II. с. 354
  6. Головацький, IV, 187; Чубинський, III, 162

Джерела і посилання[ред. | ред. код]