Святий Адомнан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адомнан – (ірл. – Adomnán) – Адамнан, святий Адомнан, Адомнан Йонський (627 – 704) – християнський святий, ірландський та шотландський церковний діяч, абат Йони (679 – 704), ірландський історик, письменник, поет, богослов, державний діяч, гуманіст.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в 623, чи 624, чи 627, чи 628 році – про рік його народження єдиної думки в науковців немає – на вівденному заході нинішнього графства Донегол (ірл. – Donegal, Dún na nGall) – Ірландія. Пішов монахом в монастир Друїм Туамма (ірл. - Druim Tuamma). Потім переїхав в іншу обитель – в монастир на острові Йона, що біля берегів нинішньої Шотландії. Тоді острів Йона входив до складу ірландського королівства Дал Ріада. В ті часи монастир Йона був центром християнства всіх Британських островів. Коли Адомнан приїхав на Йону очолював монастир ігумен Сегене (ірл. – Ségéne) (622-652). Тут Адомнан оволодів в досконалості латинською та грецькою мовами, вивчав Святе Письмо. Після смерті ігумена Файбла (ірл. – Failbe), Адомнан був обраний ігуменом – девятим після святого Колумби – засновника монастиря на острові Йона.

Абатство на острові Йона

У цей час на острові Йона жив Альфрід (англ.-сакс. - Aldfrith/Aldfrid) – позашлюбний син короля Осві Нортумбрійського, що був вигнаний своїм молодшим братом Егфрідом (англ.-сакс. - Ecgfrith/Ecgfrid). Альфрід став учнем Адомнана. Коли у 685 році Егфрід загинув у поході на піктів, Адомнан благословив Альфріда, що повернувся на батьківщину і зайняв королівський престол. У 686 році Адамнан відвідав короля Альфріда і попросив відпустити 60 ірландців, що перебували в полоні і повернувся зі звільненими бранцями на острів Йона.

Пізніше Адомнан не одноразово відвідував англо-саксонські королівства Британії. У 688 році він востаннє відвідав Альфріда і подарував йому свою книгу «Про святі місця». У той же час, по свідченням Беди Високоповажного, він відвідав кілька англійських монастирів і під впливом Чолфріда Віртмунського прийняв Римську пасхалію (в той час в Ірландії була своя, так звана Ірландська пасхалія). Монахи острова Йони відмовились змінювати ірландські звичаї святкувати релігійні свята, Адомнан покинув Йону і вирушив в Ірландію в 692 році, де вперто переконував ірландських монахів змінити кельтські правила на римські.

У 697 році він змусив верховного короля Ірландії Лоїнгсеха мак Енгуссо прийняти «Закон про немовлят» який був потім узгоджений з церквою на синоді в Бірр. В історію цей закон ввійшов як «Канони Адомнайна» (ірл. - Cáin Adomnáin). У цьому законі діти, жінки і священики звільнялися від участі у війні, їх не можна було залучати до бойових дій, не можна було їх розглядати в якості супротивника під час війни, вони не могли бути полоненими, гарантувалася недоторканість дітей, жінок і священників у випадку війни. Ці закони ще відомі як «закони невинних» (lex innocentium) – вони стали першими в історії не тільки в Європі, але і в світі, що захищали ці категорії людей у випадку війни і були прикладом небаченого в ті жорстокі часи гуманізму.

Останні роки життя Адомнан провів в Ірландії, а в 704 році повернувся на Йону, де і помер 23 вересня.

Праці[ред.ред. код]

Найважливішою працею Адомнана вважається книга «Житіє Колумби» (лат. - Vita Columbae), що була написана між 692 та 697 роками. Житіє засновника Йонського монастиря є важливим пам’ятником ранньосередньовічної ірландської та шотландської літератури. Також він є автором книги «Про святі місця» (лат. - De Locis Sanctis), матеріал для якої йому надав франкський єпископ Акульф (Arculf), що повертався зі Святої Землі, де він жив довгий час. Крім цього він написав чимало віршів ірландською мовою.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sharpe, Richard., ed. and trans. Adomnan of Iona: Life of St. Columba, Penguin, 1995.
  • Anderson, A.O. and Anderson, M.O. ed. and trans., revised by M.O. Anderson, Adomnan's Life of Columba, Oxford: Clarendon Press, 1991.
  • Anderson, A.O., Early Sources in Scottish History, Edinburgh: Oliver and Boyd, 1922 (Irish Annals, etc).
  • Bede, ed. by Judith McClure and Roger Collins, Ecclesiatical History of the English People, Oxford University Press, 1994.
  • Carey, John, King of Mysteries: Early Irish Religious Writings, Dublin: Four Courts Press, 1998 (Fis Adomnain: The Vision of Adomnan, 10-11th century).
  • Herbert, Maire and Padraig ÓRiain, Betha Adamnain: The Irish Life of Adamnan, Irish Texts Society, 1988.
  • Meyer, Kuno, Cain Adamnain: An Old Irish Treatise on the Law of Adamnan, Oxford: Clarendon Press, 1905.
  • Ni Dhonnchadha, Mairin, “The Law of Adomnan: A Translation,” 53-68 in ÓLouglin, Thomas, ed., Adomnan at Birr, AD 697: Essays in Commemoration of the Law of the Innocents, Four Courts Press, 2001 (partial translation, sections 28-53).