Святий Адріан Нікомедійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святі Адріан і Наталія Нікомедійські. Ікона
Французька статуя Святого Адріанам Нікомедійського

Святий Адріан Нікомедійський (лат. Sanctus Adrianus Nicomediae, † 4 березня, 306 року, Нікомедія (сьогодні Ізміт, Туреччина), Сх. Римська імперія) — ранньо християнський святий.

Життя[ред.ред. код]

Адріан Нікомедійський державним службовцем в римському імперському суді м. Нікомедія. Він теж був геркулесовим охоронцем (членом преторіальної імперської гвардії, тілоохоронцем) римського імператора Галерія. Мав 28 років. У якості охоронця ів був присутній разом з імператором на суді та тортурах 22 християн в Нікомедії. Будучи вражений відвагою групи 22 християн, які піддавалися тортурам, він проголосив себе християнином, був з ними ув'язнений і зазнав мученицьких тортур перед тим як його віддали смертній карі.

Сперш йому відрубали кінцівки (руки та ноги) а потім йому було стято голову помираючи в руках Святої Наталії. Після того як він був убитий, тіла Адріана та ще декілька інших мучеників були взяті для спалення. Коли кати почали палити їх тіла, розпочалась громова буря — вогонь в печі згас і блискавка вбила декількох катів. Наталію стримували щоби вона не кинулася у вогонь коли палили тіло Адріана. Пізніше християни взяли тіло Адріана і поховали його на околиці Візантія (Константинополя) в Арґирополі (Срібному місті).

Його молода дружина Наталія, яка була присутньою при його смерті, утішала його в болях, віднайшла одну з його рук і взяла її до Аргирополя біля Константинополя, куди вона втекла від наполягань імперського службовця Нікомедії, який хотів взяти її заміж. Вона мирно померла 1 грудня. Православні християни Константинополя шанували могилу Святого Адріана, жертви Діоклетіанового переслідування. Мощі Святого Адріана були пізніше перенесені до Риму і покладені в церкві названій в його імя і під його покровительством на Римському форумі — Церква Святого Адріана на Форумі (італ. S. Adriano al Foro). Свято на честь перенесення мощей відзначається в римо-католицькій церкві 8 вересня. Так 8 вересня стало головним святом у католицькій церкві на честь Святого Адріана та інших 22 мучеників які його супроводили.

Образи Святого Адріана і його дружини Наталії стали символами зворушливої любові чоловіка і жінки. Їхнє кохання, прикрашене світлом християнської віри, стало основою існування родини. Їхні страждання, які мученики терпіли заради Господа, стали наймогутнішою проповіддю перших століть християнської доби.

Свята на честь Св. Адріана і покровительство[ред.ред. код]

Західна церква вшановує пам'ять Святого Адріана і його дружини Наталії 8 вересня (день перенесення мощей до Риму); пам'ять його самого теж вшановують 4 березня (день мучеництва) та 26 серпня. Він є захисником від чуми, епілепсії (чорної хвороби), покровителем старих воїнів, торговців зброєю, різників, м'ясників, та комунікаційних явищ.

Адріан Нікомедійський є патроном солдатів, різників. Адріан Нікомедійський вважається патроном фламандських броварів. Розповсюдженим є твердження, що Святий Адріан був відомим святим броварства. Говориться, що День Святого Адріана, що святкується 8 вересня, був нагодою християнського пивопиття в Європі. Чому саме він був пов'язаний з броварством чи пивом невідомо. Звідси теж марки бельгійського та голандського пива Адріаан. Можливо це пов'язано з відомим млином в Гаарлемі Адріаан, який носить його ім'я. Саме в Гарлемі виробляють це пиво.

Він теж є покровителем столиці Португалії Ліссабону і м. Гераардсберґен (фр. Grammont) в Бельгії (бельгійській Фламандії), де зберігаються частки його мощей. В цьому ж бельгійському місті було засновано бенедиктинський Монастир Святого Адріана.

Святий Адріан - головний військовий святий Північної Європи[ред.ред. код]

Протягом багатьох століть, Адріан Нікомедійський був головним військовим святим Північної Європи, другим лише за Святим Георгієм. Він високо шанується у Фламандії, Німеччині і на півночі Франції. За звичай він зображується озброєним, з ковадлом в руках або в ногах.

Святий Генріх II (972 - 1024), імператор Священної Римської Німецької Імперії ввіряв свою армію під благословіння Боже і призивав особливо ім'я Святого Адріана, меч котрого обережно зберігався як реліквія протягом довгого періоду у м. Валбах (в регіоні Ельзас, сх. Франція).

У 1931 (липень-серпень) році на півночі Іспанії (країна Басків), під час обявлень в місцевості Лізарраґа, діти мали видіння хресного ходу (процесії) яка починалася зі Святого Йосипа, зосереджувалася на немовлі Ісусі і закінчувалася Святим Адріаном на білому коні.

Посмертні чудеса святого[ред.ред. код]

Файл:Adrian-sign.jpg
Амулет Святого Адріана воїна

Мощі Святого Адріана були пізніше перенесені до Риму, а потім до Фламандії (Бельгія), де Граф Балдвін VI (чоловік Святої Адели Мессінеської) помістив їх в абатстві (монастирі) в Діккелвене (село, що увійшло у склад Ґавере в 1976 р.). В кінці 11 століття граф переконав монахів монастиря в Діккельвенне перенестися до нового міста Ґерардсберґен, де вони заснували абатство Святого Адріана. Багато чудес сталися в цій святині, які посилаються на Святого Адріана. Монастир Святого Адріана був так популярним, що саме місто Ґерардсберґен, де він знаходився, було колись перейменоване на Адріанополіс. В Нідерландах виявлена неймовірна кількість пілігримних значків та амулетів Святого Адріана.

Церкви Святого Адріана[ред.ред. код]

На честь Святого Адріана теж названо багато церков:

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]