Святий Боніфатій
Святий Боніфатій (лат. Bonifacius; нім. Bonifatius; бл. 672 – 5 червня, 754) - апостол німців, місіонер вельмишанований святий. Походив з Англії, народився під іменем Вінфрід (англ. Winfrid чи Wynfrith) в м. Кредітон, королівстві Вессекс (тепер у Девон, Англія), був місіонером, який проповідував християнство у Франкській імперії протягом 8-го століття. Боніфатій вважається святим патроном Німеччини та Нідерландів. Був вбитий у м. Доккум у Фризії (північні Нідерланди) у 754 році.
Зміст |
[ред.] Ранні роки
Народившись в Кредетоні (тепер Девон, Англія) Вінфрід був зі шанованої та багатої сім'ї. Його посвячення у чернече життя дещо суперечило бажанням батька. Він отримав богословську освіту в Бенедектинських монастирях Аденсканкастра, поблизу м. Ексетер та Нурслінґ, на західному кінці Саусгемптона, під керівництвом архімандрита Вінберта. Вінфред вчив в архімандритській школі і у віці 30 оків став священиком. Він написав першу латинську граматику вироблену в Англії.
[ред.] Перша місія др Фризії
У 716 році Вінфрід вирушив у місіонерську подорож до Фризії, з намаганням навернути через проповідь тамтешніх жителів до християнства, проповідуючи їм у їхній власній мові. Його англо-саксонська мова була подібною до фризської. Його зусилля, зазнали краху з-за війни між Карлом Мартелем та Радбодом, королем фризійців і він повернувся до Нурслінґа.
[ред.] Дерево Тора і навернення північно германських племен
У 723, Боніфатій зрубав "святе" дерево присвячене Тору поблизу сучасного міста Фрітцляр у північному Гессені. Він зробив це пам'ятаючи про Ілію. Боніфатій вигукнув до Тора вдарити його, якщо він стяв "святе" дерево. Згідно з його першим біографом, його сучасником, Святим Віллібальдом, Боніфатій почав рубати дуба, коли раптом великий вітер, якби чудом здув цього дуба і люди почали навертатися до християнства. Він збудував каплицю з цього дерева на місці де сьогодні стоїть кафедральний собор Фрітцляра. Пізніше він заснував першу єпархію в Німеччині напівніч від старих риських лип в укріпленому франкському поселенні Бюрабурґ, на видному пагорбі, навпрти міста та ріки Едер.
Зруб дуба Тора за звичай вважається початком християнізації німців напівніч та насхід від старих кордонів Римської імперії. З цього моменту, Боніфатій йшрв безпосередньо до висотніх місць язичників і спочатку їх зрубував, що неминуче було причиною його смерті. У 732 році він поїхав до Риму на доповідь і папа Григорій ІІ надав йому статус архиєпископа з юрисдикцією над Німеччиною. Боніфатій знову вирушив до німецьких земель, христив тисячі і вирішував проблеми багатьох християн, які втратили контакт з регулярною єрархією католицької церкви. Під час третього візиту до Риму у 737–38 рр, його признвчили папським легатом до Німеччини. У 745 році йому надали Майнці, як осідок метрополії.
Теж перше згадування про різдв'яну ялину пов’язане з вищезгаданою історією про зруб поганського дуба. Боніфатій читав друїдам проповідь про Різдво. Щоб переконати ідолопоклонників, що дуб не є священним і недоторканним деревом, він зрубав один з дубів. Коли зрубаний дуб падав, він повалив на своєму шляху усі дерева, крім молодої ялини. Боніфатій представив виживання ялини як диво і вигукнув: «Хай буде це дерево деревом Христа!» Так ялина стала священним деревом Христа, пов’язаним з його народженням.
[ред.] Місія до Баварії
Після третьої подорожі до Риму, Боніфатій нправився до Баварії і заснував там єпархії у Зальцбурзі, Регенсберзі, Фрейзінгу, і Пассау.
У 742 році, один з його учнів, Стурм (теж відомий, як Стурмі, чи Стурміус) заснував аббатство у Фульді недалеко від раннього місійного посту у Фріцлярі. Хоча Стурм заснував аббатство у Фульді, Боніфатій був дуже залучений в його фундації. Перший дозвіл для аббатства був підписаний Карломаном, сином Карла Мартеля.
[ред.] Література
- Erhard Gorys: Lexikon der Heiligen. München: DTV 1997. ISBN 3-423-32507-0
- Lutz E. von Padberg: Bonifatius. Missionar und Reformer. München: Beck 2003. ISBN 3-406-48019-5
- Bonifatius in Mainz — Neues Jahrbuch für das Bistum Mainz, Hrsg.: Barbara Nichtweiß, Zabern-Verlag Mainz. ISBN 3-8053-3476-1
- Dirk Schümer: Apostel der Europäer (передова стаття в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung від 5 червня 2004 р.)
