Святий Дух
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.
|
Святий Дух (івр.: רוח הקודש Ruah haqodesh, гр. Πνεύμα - Пневма) - богословський термін, що означає в християнстві одну з трьох іпостасей Святої Трійці поряд із Богом Отцем і Богом-Сином. У богослов'ї вчення про Святого Духа називається пневматологією.
Зміст |
[ред.] Святий Дух у Біблії
[ред.] Старий заповіт
У Старому Заповіті поняття Духу визначено терміном «Руаг» (הקודש), що дослівно означає подих.
- Вперше цей термін зустрічається у книзі Буття, на початку створення світу «Дух Божий ширяв над поверхнею води».(Бут. 1:2)
- Пророк Ісая характеризує «Дух Господній», як «дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (Іс. 11:2).
- Дух Господній говорить вустами пророків (2 Сам. 23:2).
[ред.] Новий заповіт
У Новому заповіті міститься об'явлення Святого Духу:
- Від Святого Духу Діва Марія зачала Ісуса Христа (Мт. 1:18, Лк. 1:35)
- Святий дух зійшов з небес у вигляді голуба під час хрещення Ісуса на Йордані (Мр. 1:10).
- У день П'ятидесятниці Святим духом «сповнилися» апостоли (Дії 2:4, Дії 7:55)
- Святий Дух говорить вустами пророків (Дії 4:25)
- У посланнях апостолів Святий Дух називається Духом Правди (Ів. 14:17), Духом Віри (2 Кор. 4:13), Духом Любові (2 Тим. 1:7), Духом Вічності (Євр. 9:14) і Духом Благодаті (Євр. 10:29).
[ред.] Вчення Церкви
Католицицька, православна, а також більшість протестантських церков, які визнають вчення про Триєдиного Бога, вважають Святого Духа особою, рівною Богові-Отцю і Богові-Сину. Так, Нікейський символ віри (IV століття)стверджує віру в
-
«Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків»
а згідно афанасіївського символу віри (IV-V (?) століття)
-
«Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.»
[ред.] Дух Святий як Особа
Богослови підкреслюють, що Дух святий є особою, якій властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти, Він володіє розумом, почуттями та волею. Зокрема:
- Дух Святий вчить і нагадує (Ів. 14:26),
- перебуває зі своїм народом (Ів. 14:17),
- пробуває у нас (1 Кор. 3:16),
- свідчить про Ісуса (Ів. 15:26),
- відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ів. 16:8),
- чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ів. 16:13),
- говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Дії 8:29),
- закликає служити (Дії 13:2),
- обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12:8-11),
- є нашим заступником (Рим. 8:26),
- усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10-11).
[ред.] Ісходження Святого Духа
Якщо згідно вчення про триєдність Бога, Бог-Отець не має початку, то Святий Дух, як і Бог-Син, має свій початок у Богові-Отцеві. Проте, згідно прийнятої у християнстві термінології, якщо Бог-Син є «народженим», то Святий Дух «ісходить»[1] (грец. ἐκπορεύεσθαι, προϊέναι, лат. procedere).
Джерело ісходження (походження) Святого Духа було предметом тисячолітньої суперечки між Західною церквою (насамперед католицизмом) і Східною церквою (православ'я). Католицька церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина («філіокве»), тоді як Православна церква визнає походження Святого Духу лише від Отця.
Історія засвідчила кілька спроб досягти консенсусу між католицизмом і православ'ям в цьому питанні. Так, на Флорентійському Соборі було прийняте вчення про те, що «Дух походить від Отця і Сина вічно і суттєво як із одного джерела і причини»»[2][3].. Берестейська унія закріпила формулювання про ісходження Святого Духу «від Отця через Сина»[4].
Сучасні католицькі богослови як правило не вбачають сутнісної різниці між власним і православним поглядом на ісходження Святого Духу[5], проте серед православних богословів до сих пір поширена думка про те, що «філіокве» (тобто твердження про ісходження Духа «і від Сина») є єрессю[6].
[ред.] Зіслання Святого Духу
Ісус Христос, розлучаючись зі Своїми учнями перед стражданнями, обіцяв послати «іншого Утішителя» (Ів. 14:16-17). Зіслання Святого Духа сталося на у п'ятдесятий день після Воскресіння Христа, коли апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4).
На думку християнських богословів, зіслання Святого Духа вказало на триєдинство Бога, саме цей момент вважається початком Христової Церкви.
[ред.] Дії святого Духу
З діями Святого Духа зв'язують такі релігійні поняття як: хрещення Святим Духом, плід Святого Духа, дари Святого Духа.
[ред.] Хрещення святим Духом
Хрещення Святим Духом вважається одним із семи християнських таїнств і називається миропомазанням. Православні церкви здійснюють миропомазання одразу після хрещення, католицькі як правило після семи років. Про хрещення Святим Духом згадується у Новому Заповіті, зокрема Іван Предтеча говорить про те, що Ісус хреститиме Духом Святим:
Духом Святим хрестили також апостоли:
-
Дії 8:14-17: Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.
[ред.] Дари Святого Духу
Миропомазання вважається таїнством прийняття Дарів Духу Святого. У Біблії вчення про Дари Святого Духу найповніше викладено в апостольському посланні до коритян, зокрема
-
1 Кор. 12:7-11: І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
-
1 Кор. 12:28-31: А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!
Католицька Церква визначає Дари святого духу як «постійні нахили, що роблять людину здатною слідувати спонуканням Святого Духа».[7]. Спираючись на Іс. 11:2, католицизм традиційно виділяє сім дарів Духа Святого - мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність і страх Божий [8][9]. Вчення про сім дарів Святого Духа розробив Фома Аквінський у роботі Summa Theologica[10].
[ред.] Плоди Святого Духа
В апостолському посланні до галатів перелічуються наступні плоди святого духа:
-
Гал. 5:22-23А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість
Катехизис католицької церкви визначає Плоди святого духу як «прояви досконалості, яке творить у нас Дух Святий».[7]
П’ятедисятники вважають, що різниця між дарами і плодами Святого Духу полягає в тому, що Плід "приходить поступово зсередини", "з'являється як вираження й результат божественного життя", тоді як Дари можуть даватися раптово на будь-якій стадії життя віруючого[11]
Православний ієрей О.Давиденков вважає, що Плоди «суть благодатна прихильність серця», тоді як Дари «являють собою сили, що подаються для гідного проходження того або іншого служіння на благо Церкви»[12]
[ред.] Альтернативні погляди
| Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ.
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.
|
Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому "Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери. Свідки Єгови заперечують, що Святий Дух – Бог. Навпаки, вони вчать, що Святий Дух являє собою безособову силу, на кшталт електричного струму.
[ред.] Виноски
- ↑ У перекладах українською поширено також термін «походить», однак теологічно-правописний порадник Українського католицького університету радить вживати термін «ісходження»
- ↑ Philip Schaff, History of the Christian Church, Vol. VI, p. 182. See also Meyendorff, p. 110.
- ↑ Давид Джей Веббер. Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
- ↑ Священник В. Данилов. История Брестской унии
- ↑ Див. офіційне роз'яснення питання про Fіlіoque, дане Папською Радою по сприянню християнській єдності. Російський переклад А. Коваля
- ↑ Див. напр. прот. Потапов. Православие и инославие.Филиокве.
- ↑ а б Катехізис католицької церкви
- ↑ Катехизм католицької церкви
- ↑ Catechism of the Catholic Church
- ↑ Summa Theologica. Secunda Secundæ Partis
- ↑ Дональд Джи. Плод и Дары Святого Духа («Concerning Spiritual Gifts», Gospel Publishing House, Спрингфилд, Миссури, США)
- ↑ Ієрей Олег Давыденков. Катехизис. Глава IX
[ред.] Зовнішні посилання
- Чому Святий Дух зійшов не відразу після Вознесіння?
- Хто такий Святий Дух?
- Ісходження — походження Святого Духа
- Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
- Православний погляд: Слово про Пресвяту Тройцю
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |