Святий Дух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корреджо. Святий Дух сходить на Марію (Коронування Марії)

Святий Дух (івр.: רוח הקודש Ruah haqodesh, гр. Πνεύμα - Пневма) — богословський термін, що означає в християнстві одну з трьох іпостасей Святої Трійці поряд із Богом Отцем і Богом-Сином. У богослов'ї вчення про Святого Духа називається пневматологією.

Святий Дух у Біблії[ред.ред. код]

Старий заповіт[ред.ред. код]

У Старому Заповіті поняття Духу визначено терміном «Руаг» (רוח), що дослівно означає подих.

  • Вперше цей термін зустрічається у книзі Буття, на початку створення світу «Дух Божий ширяв над поверхнею води».(Бут. 1:2)
  • Пророк Ісая характеризує «Дух Господній», як «дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього» (Іс. 11:2).
  • Дух Господній говорить вустами пророків (2 Сам. 23:2).

Новий заповіт[ред.ред. код]

У Новому заповіті міститься об'явлення Святого Духу:

Вчення Церкви[ред.ред. код]

Католицька, православна, а також більшість протестантських церков, які визнають вчення про Триєдиного Бога, вважають Святого Духа особою, рівною Богові-Отцю і Богові-Сину. Так, Нікейський символ віри (IV століття)стверджує віру в

«Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків»

а згідно з афанасіївським символом віри (IV-V (?) століття)

«Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить.»

Дух Святий як Особа[ред.ред. код]

Богослови підкреслюють, що Дух святий є особою, якій властиві риси думаючої і діючої згідно з його статусом істоти, Він володіє розумом, почуттями та волею. Зокрема:

  • Дух Святий вчить і нагадує (Ів. 14:26),
  • перебуває зі своїм народом (Ів. 14:17),
  • пробуває у нас (1 Кор. 3:16),
  • свідчить про Ісуса (Ів. 15:26),
  • відкриває людям очі і світові виявить про гріх, і про правду, і про суд" (Ів. 16:8),
  • чує, говорить, повідомляє, наводить на правду (Ів. 16:13),
  • говорить через Святе Письмо, промовляє до Филипа (Дії 8:29),
  • закликає служити (Дії 13:2),
  • обдаровує різних людей зі своєї волі (1 Кор. 12:8-11),
  • є нашим заступником (Рим. 8:26),
  • усе бо досліджує, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10-11).

Ісходження Святого Духа[ред.ред. код]

Якщо згідно з вченням про триєдність Бога, Бог-Отець не має початку, то Святий Дух, як і Бог-Син, має свій початок у Богові-Отцеві. Проте, згідно з прийнятою у християнстві термінологією, якщо Бог-Син є «народженим», то Святий Дух «ісходить»[1] (грец. ἐκπορεύεσθαι, προϊέναι, лат. procedere).

Джерело ісходження (походження) Святого Духа було предметом тисячолітньої суперечки між Західною церквою (насамперед католицизмом) і Східною церквою (православ'я). Католицька церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина («філіокве»), тоді як Православна церква визнає походження Святого Духу лише від Отця.

Історія засвідчила кілька спроб досягти консенсусу між католицизмом і православ'ям в цьому питанні. Так, на Флорентійському Соборі було прийняте вчення про те, що «Дух походить від Отця і Сина вічно і суттєво як із одного джерела і причини»»[2][3].. Берестейська унія закріпила формулювання про ісходження Святого Духу «від Отця через Сина»[4].

Сучасні католицькі богослови як правило не вбачають сутнісної різниці між власним і православним поглядом на ісходження Святого Духу[5], проте серед православних богословів до сих пір поширена думка про те, що «філіокве» (тобто твердження про ісходження Духа «і від Сина») є єрессю[6].

Зіслання Святого Духа[ред.ред. код]

Ель Греко. Злиття Святого Духа на Христових учнів у День П'ятидесятниці

Ісус Христос, розлучаючись зі Своїми учнями перед стражданнями, обіцяв послати «іншого Утішителя» (Ів. 14:16-17). Зіслання Святого Духа сталося на п'ятдесятий день після Воскресіння Христа, коли апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:4).

На думку християнських богословів, зіслання Святого Духа вказало на триєдинство Бога, саме цей момент вважається початком Христової Церкви.

Дії святого Духа[ред.ред. код]

З діями Святого Духа зв'язують такі релігійні поняття як: хрещення Святим Духом, плід Святого Духа, дари Святого Духа.

Хрещення святим Духом[ред.ред. код]

Хрещення Святим Духом вважається одним із семи християнських таїнств і називається миропомазанням. Православні церкви здійснюють миропомазання одразу після хрещення, католицькі як правило після семи років. Про хрещення Святим Духом згадується у Новому Заповіті, зокрема Іван Предтеча говорить про те, що Ісус хреститиме Духом Святим:

Мр. 1:8:Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.

Апостоли також молились щоб люди отримували хрещення Святим Духом від Ісуса Христа:

Дії 8:14-17: Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

П'ятидесятники навчають, що обов'язковою ознакою хрещення Духом Святим є говоріння іншою мовою, як це супроводжувалося при злитті Духа Святого на день П'ятидесятниці.

Дари Святого Духа[ред.ред. код]

Миропомазання вважається таїнством прийняття Дарів Духу Святого. У Біблії вчення про Дари Святого Духу найповніше викладено в апостольському посланні до коритян, зокрема

1 Кор. 12:7-11: І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
1 Кор. 12:28-31: А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

Католицька Церква визначає Дари святого духу як «постійні нахили, що роблять людину здатною слідувати спонуканням Святого Духа».[7]. Спираючись на Іс. 11:2, католицизм традиційно виділяє сім дарів Духа Святого - мудрість, розум, порада, мужність, знання, побожність і страх Божий [8][9]. Вчення про сім дарів Святого Духа розробив Фома Аквінський у роботі Summa Theologica[10]. Згідно зі словами Святого Письма (Іс 11, 2) приймається існування семи дарів Святого Духа, які отримує людина разом з освячуючою благодаттю і влитими чеснотами (пор. ККЦ 1831).


Плоди Святого Духа[ред.ред. код]

В апостолському посланні до галатів перелічуються наступні плоди святого духа:

Гал. 5:22-23А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість

Катехизис католицької церкви визначає Плоди святого духу як «прояви досконалості, яке творить у нас Дух Святий».[7]

П’ятедисятники вважають, що різниця між дарами і плодами Святого Духу полягає в тому, що Плід "приходить поступово зсередини", "з'являється як вираження й результат божественного життя", тоді як Дари можуть даватися раптово на будь-якій стадії життя віруючого[11]

Православний ієрей О.Давиденков вважає, що Плоди «суть благодатна прихильність серця», тоді як Дари «являють собою сили, що подаються для гідного проходження того або іншого служіння на благо Церкви»[12]

Альтернативні погляди[ред.ред. код]

Для Свідків Єгови Святий Дух – це не третя Божа Особа, а тільки звичайна енергія, сила, вітер, тобто "діюча сила Єгови", якою Він послуговується. Тому "Дух Святий" вони завжди пишуть з малої літери. Свідки Єгови заперечують, що Святий Дух – Бог. Навпаки, вони вчать, що Святий Дух являє собою безособову силу, на кшталт електричного струму.


Виноски[ред.ред. код]

  1. У перекладах українською поширено також термін «походить», однак теологічно-правописний порадник Українського католицького університету радить вживати термін «ісходження»
  2. Philip Schaff, History of the Christian Church, Vol. VI, p. 182. See also Meyendorff, p. 110.
  3. Давид Джей Веббер. Нікейський Символ Віри і Філіокве: Лютеранський Підхід
  4. Священник В. Данилов. История Брестской унии
  5. Див. офіційне роз'яснення питання про Filioque, дане Папською Радою по сприянню християнській єдності. Російський переклад А. Коваля
  6. Див. напр. прот. Потапов. Православие и инославие.Филиокве.
  7. а б Катехізис католицької церкви
  8. Катехизм католицької церкви
  9. Catechism of the Catholic Church
  10. Summa Theologica. Secunda Secundæ Partis
  11. Дональд Джи. Плод и Дары Святого Духа («Concerning Spiritual Gifts», Gospel Publishing House, Спрингфилд, Миссури, США)
  12. Ієрей Олег Давыденков. Катехизис. Глава IX

Посилання[ред.ред. код]


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.