Святий Патрик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Святий Па́трик, теж Патрикій Ірландський (англ. Saint Patrick, лат. Patricius, ірландською: Naomh Pádraig, 389 — † 17 березня 461) — святий патрон і просвітитель Ірландії, святитель, видатний місіонер та чудотворець який навернув ірландців до християнської віри.
Зміст |
[ред.] Походження та народження святого
Не відомі ані точна дата народження св. Патрика (згадують 373-й, 387-й, 389-й роки від Р. Х.), ані місце, де це сталося. За честь бути ним змагаються Англія, Уельс та Шотландія (там навіть є місцевість з назвою Кілпатрик, тобто Гора Патрика). Але відомо, що він походив з благородної римської сім'ї і вважав себе римлянином. Відомо також, що по народженні йому дали ім'я Мелвін та що в 16 років його захопили в полон ірландські пірати й продали в рабство Мілхові, голові клану Далріада. Саме там, у полоні, юний Патрик пережив духовне відродження, справжнє хрещення Святим Духом.
[ред.] Повернення до Ірландії та навернення ірландців до християнства
Коли ж пощастило визволитися, йому наснилися голоси багатьох ірландців, які закликали його повернутися та навернути їх до Христової віри. На той час він жив уже в Галлії, в монастирі св. Мартіна Турського (мати Патрика була його родичкою), був рукоположений та прийняв ім'я Патрик на знак того, що хоче бути отцем своїм духовним дітям.
[ред.] Перші проповіді і чуда
Через численні перешкоди Патрик не зміг повернутися до Ірландії раніше, ніж йому виповнилося 45 років. Першу свою успішну проповідь він виголосив на річці Бойн, саме там сталося й перше чудо: один чоловік на ймення Діху вихопив меча та спробував стяти Патрикові голову, але рука з мечем заніміла й залишалася такою, аж поки нападник не зрікся свого кривавого заміру. Це так вразило Діху, що він не тільки навернувся, а й віддав Патрикові свою велику комору, щоб улаштувати там церкву. Збудований на цьому місці монастир так і зветься Саул (комора).
Звідти Патрик пішов до Верховного Короля Логайре в Тару. Там саме відзначали Свято Тари, під час якого, за традицією, в цілому краї належало погасити всі вогні, а запалити їх не раніше, ніж друїди запалять світло в королівській залі. Святий Патрик зійшов на пагорб навпроти замку та запалив там Пасхальний Вогонь. Друїди поспішили попередити короля, що цей вогонь неодмінно треба загасити тепер або він не згасне в Ірландії ніколи. Та королівські посланці не здолали загасити вогонь, аж поки не вигоріли дрова. А наступного дня сам Патрик прийшов до палацу в єпископському вбранні, з урочистою процесією та переміг друїдів у змаганні, протиставивши магії свої молитви. Про це змагання складено багато легенд, але певне одне: мужність та непохитна вірність Христові справили на короля таке велике враження, що він дозволив Патрикові вільно проповідувати Євангеліє та хрестити тих членів його сім'ї, які того захочуть. Того дня було охрещено Конала, брата Верховного Короля, і в цій гілці роду через декілька поколінь прийшов на світ ще один глибоко шанований ірландцями святий — св. Колумба.
Безперечно й те, що Патрик навернув чимало ірландців, мабуть, не так завдяки чудам, як життям у дусі Євангелія. Ірландці були та й залишаються ревним народом — як у танцях та піснях, так і в благочесті. Серце Ірландії можна здобути тільки подвигом — і святий Патрик здобув його подвигом бездоганного євангельського життя та аскетизмом. Засновані ним спільноти (їх часто звали монастирями, бо іншого осередку християнського життя поза міськими стінами тоді ніхто не міг собі уявити) притягували охочих вступити до них звідусіль, бо там люди жили в братерській любові та «творили справи милосердя, не вимагаючи за це ані платні, ані подяки».
Є ще одна легенда, яка дуже яскраво характеризує ірландську духовність. Якось святий Патрик перебував у пості та молитві за Ірландію сорок днів на горі Круах Патрик. Рій демонів у образі чорних птахів атакував його, але він мужньо витримав усе, і тоді з'явився Ангел, який сказав Святому, що в нагороду за виявлену ним стійкість народ Ірландії так само твердо стане за свою віру.
[ред.] Смерть Святого Патрика
Не можна точно встановити й дату смерті Святого. Є легенда про те, як вибрали день, коли мають його вшановувати: склали дві дати, про які сперечалися, 8 та 9 березня — вийшло 17. Смерть святителя Патрика так само оповита легендами, як і його життя. Кажуть, що по його смерті сонце не заходило 12 ночей.
[ред.] День Святого Патрика
17 березня — це день святого Патрика.
- Див. більш детально: День Святого Патрика
Так склалося, що день св. Патрика випадає на Великий Піст, але ірландці цього дня їли м'ясо, бо вважали, що святий Патрик перетворює усе м'ясо, покладене до каструлі, на рибу. Після святкового обіду ірландці ходили в гості (а не до пабів), розповідали страшні історії (але неодмінно зі щасливим кінцем), пили віскі й танцювали. Трилисник, що його цього дня чіпляли на одяг, кидали в останню склянку, а випивши віскі, викидали трилисник через ліве плече — це звалося «втопити трилисник». На одязі обгорілим сірником малювали хреста.
Сьогодні поза межами Ірландії «напоєм дня» є пиво, мабуть, тому, що віскі не для кожної кишені, а в багатьох країнах влаштовують урочисті паради (хоч це не ірландська, а суто американська емігрантська традиція).
День св. Патрика як національне свято відзначають ще в двох країнах:
- Нігерії (там працювало багато ірландських місіонерів)
- Мексиці (там воювала за незалежність ірландська артилерійська бригада Сан-Патрісіос).
[ред.] Джерело
 |
Це незавершена стаття про святого. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
