Святий Прокл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Святий Прокл — візантійський святий та константинопольський патріарх (434[Джерело?] - 447), учень Йоана Золотоустого.

Св. Прокл народився в Царгороді і був учнем св. Івана Золотоустого. Завдяки своїй побожності, він був молоденьким висвячений на церковного читця. Коли став священиком, то прославився своїми добрими проповідями. Згодом він був висвячений на єпископа міста Кизика, куди одначе не міг виїхати, бо люди, що були противні залежності від Царгороду, не хотіли його прийняти.

У 431 році св. Прокла вибрали патріархом Царгородським. Цей вибір потвердив Папа Келестин І. Як патріарх, Прокл із усією силою обороняв правди Христової віри, але з єретиками поводився дуже лагідно, так як Христос з митарями й грішниками. Своє життя духовної боротьби й праці закінчив св. патріарх Прокл 447 року.


Посилання[ред.ред. код]