Святополк I Окаянний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святополк I Окаянний
Святополк-Петро Володимирович
Svyatopolk Forgiven.jpeg
Втеча Святополка
Великий князь Київський
Початок правління: 1015
Кінець правління: 1019
Попередник: Володимир I Великий
Наступник: Ярослав I Мудрий
Дата народження: бл.981
Дата смерті: 1019
Дружина: дочка Болеслава I Хороброго
Батько: Володимир I Великий

Святопо́лк Володи́мирович, також Святополк Окаянний або Святополк I (*близько 981 - †1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008-1015), Великий князь Київський (1015-1019). Син Володимира I Великого (за версією — Ярополка I Святославича).

Походження[ред.ред. код]

За розповіддю «Повісті врем'яних літ» Святополка народила гречанка, вдова київського князя Ярополка I, взята в наложниці його братом Володимиром. Літопис говорить, що грекиня тоді вже була вагітна (бе не праздна), таким чином, батьком його був Ярополк. Проте Володимир вважав його своїм законним сином (одним із старших) і дав йому долю у Турові. Літописець називає Святополка сином двох батьків (от двою отцю) і зауважує з натяком на подальшу долю князя: «від гріховного плід злий буває».

Не виключено, що ця історія є пізнішою легендарною вставкою; найдавніший текст новгородського першого літопису без застережень іменує Святополка сином Володимира, так само пише і Тітмар Мерзебурзький. Висувалася також гіпотеза, що Святополк був сином не гречанки, а «чешки», однією з перших дружин Володимира.

У «Повісті врем'яних літ» інший син Володимира, Ярослав, що став Великим князем Київським Ярославом I Мудрим, поставлений попереду Святополка. У Новгородському першому літописі Ярослав Мудрий займає четверту позицію, яка, на думку істориків, мабуть, більш відповідає дійсності. Чутка про народження Святополка від двох батьків дає підставу вважати, що він народився через 7-9 місяців після вступу Володимира до Києва в червні 980, відповідно Святополк міг народитися на початку 981 року.

Частина істориків продовжує вважати дискусійним походження Святополка. М. Котляр на підставі тамги на монетах Святополка вважає, що сам князь декларував своє походження від Ярополка. Якщо ця версія правильна, а інтерпретація княжих тамг досить спірна (двозуб був і на тамзі Мстислава Володимировича, знайденій на Тамані), то це доводить намагання Святополка відмежуватися від Володимира та інших його синів. Відомо, що у 1018 році Святополк взяв у заручниці мачуху і сестер Ярослава; це було б навряд чи допустимо, якщо б він також вважав себе сином Володимира.

Шлюб[ред.ред. код]

Шлюб Святополка з дочкою Болеслава Хороброго

1009 чи на початку 1010 року Святополк одружився з польською князівною, дочкою польського короля Болеслава I Хороброго. Вона народилася від третього шлюбу з Емгільдою між 991 та 1001 роками і померла після 14 серпня 1018 року. Більшість дослідників датують шлюб 1013-1014 роками, вважаючи, що він був наслідком миру, укладеного з Польщею після невдалого походу Болеслава. Однак, поза увагою залишається місія цистерціанця Бруно 1008 року, яка могла закінчитися миром, скріпленим шлюбом. Святополк займав туровський престол десь з 990, його землі межували з Польщею, і тому саме його обрав Володимир I як кандидата на одруження з польською принцесою.

Князювання і вбивство братів[ред.ред. код]

Серебряник Святополка Володимировича. Праворуч його княжий знак у вигляді двозубця, лівий кінець якого увінчано хрестом

Незадовго до смерті Володимира перебував у Києві в ув'язненні; разом з ним під варту було взято його дружину (дочка польського короля Болеслава I Хороброго) і духівника дружини, Колобжезького (кольберзького) єпископа Рейнберна, який помер у в'язниці. Причиною арешту Святополка був, мабуть, план Володимира заповідати престол своєму улюбленому синові Борису; примітно, що й інший старший син Володимира, новгородський князь Ярослав також біля цього часу повстав проти батька.

Після кончини Володимира I Великого 15 липня 1015 р. Святополк виявився ближчим від усіх інших братів до Києва, вийшов на свободу і без особливих труднощів вступив на престол; його підтримав і народ, і бояри, що складали його оточення у Вишгороді під Києвом.

У Києві Святополк встиг випустити срібляники (відомо 50 таких монет), схожі на срібляники Володимира. На лицьовій стороні зображення князя з круговим написом: «Святополк на столі [престолі]». На зворотному боці: княжий знак у вигляді двозубця, лівий кінець якого завершується хрестом, і напис: «А се його срібло». На деяких монетах Святополк I іменується своїм християнським ім'ям Петрос або Петор.

Протягом того ж року були вбиті три зведених брати Святополка - Борис, муромський князь Гліб і древлянський Святослав. «Повість временних літ» звинувачує Святополка в організації вбивства Бориса і Гліба, які при Ярославі були прославлені як святі мученики і були рідними синами батька вбивці. Згідно з літописом, Святополк послав вишгородських мужів убити Бориса, дізнавшись, що брат ще живий, велів варягам добити його. Гліба він, згідно з літописом, закликав ім'ям батька до Києва і послав людей вбити його по дорозі. Святослав загинув, намагаючись втекти від убивць до Угорщини.

Однак, існують і інші теорії з цього приводу. Зокрема, скандинавська «Сага про Еймунда» згадує про війну між конунгом Яріслейфом (Ярославом) і його братом Буріслейфом, де Яріслейф наймає варягів для боротьби з братом і в підсумку перемагає. Ім'я Буріслейфа багатьма ідентифікується з Борисом (пор. також зв'язок імені Борис з ім'ям Борислав), але за іншою версією це ім'я короля Болеслава Хороброго, яким сага називає його союзника Святополка, не розділяючи їх. Також, хроніка Тітмара Мерзебурзького, в якій розповідається, як Святополк утік до Польщі, часто інтерпретується на користь його невинності, тому що в ній немає згадки про князювання Святополка в Києві (що, однак, суперечить існуванню монет Святополка) і яких-небудь дій проти Бориса і Гліба.

Боротьба з Ярославом[ред.ред. код]

Почалася боротьба за владу між Святополком і Ярославом. У 1016 році Ярослав виступив з новгородським і варязьким військом проти брата. Війська зустрілися під Любечем на Дніпрі, жодна сторона довго не наважувалася першою перейти річку і дати бій. Нарешті, Ярослав атакував, скориставшись моментом, коли Святополк бенкетував з дружиною. Війська київського князя були розбиті і скинуті в річку, Ярослав захопив Київ.

Розбитий князь відійшов до Польщі, де закликав на допомогу тестя, короля Болеслава I Хороброго. У 1018 році за підтримки польських і печенізьких військ Святополк і Болеслав рушили в похід на Київ. Дружини зустрілися на Бузі, де польська армія під командою Болеслава розбила новгородців, Ярослав знову втік до Новгорода.

Святополк знову зайняв Київ. В 1019 році Ярослав знову виступив проти Святополка і розгромив його війська в битві на річці Альта. Руські джерела повідомляють, що під час втечі поранений Святополк Володимирович загинув у пустелі десь «між Ляхи і Чехи», та це є дослівним перекладом польської приказки і означає: «ніхто не знає, де і як». Інший руський літописець записав, що Святополк утік до Бреста, де, мабуть, і помер від ран.

Ярослав зробив усе, щоби представити свого суперника у найгіршому світлі, і до літописів Святополк увійшов як братовбивець, а до історії як Святополк Окаянний. Існують спроби істориків переглянути повідомлення джерел, свого роду виправдавши Святополка. При цьому як можливі вбивці Бориса і Гліба розглядаються також Ярослав[1][2] та Мстислав Володимирович[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Еймундова сага http://norse.ulver.com/src/konung/eymund/ru.html
  2. Филист Г. М. История «преступлений» Святополка Окаянного — Мн.:Беларусь, 1990. — 156 с.: ил.
  3. «Тайная история Украины-Руси» Олесь Бузина(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Володимир I Великий
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1015-1019
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ярослав I Мудрий