Святополк II Ізяславич
| Святополк II Ізяславич | |
 |
|
| Святополк II | |
| Великий князь Київської Русі | |
| Початок правління: | 1093 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1113 |
| Попередник: | Всеволод I |
| Наступник: | Володимир II Мономах |
| Дата народження: | 8 листопада 1050 |
| Дата смерті: | 16 квітня 1113 |
| Місце смерті: | Вишгород |
| Дружина: | Варвара Комніна Олена |
| Діти: | Ярослав, Ганна, Сбислава, Предслава, Брячислав, Ізяслав, Марія |
| Династія: | Рюриковичі |
| Батько: | Ізяслав I |
| Мати: | Гертруда Польська |
Святопо́лк II Ізясла́вич (у хрещенні Михаїл, *8 листопада 1050 — † 16 квітня 1113), син Ізяслава I Ярославовича, внук Ярослава I Мудрого, полоцький (1070–1071 рр.), пізніше новгородський (1078–1088 рр.), згодом турівський (1088–1093 рр.), врешті київський Великий князь (24 квітня 1093 — 16 квітня 1113).
Біографія [ред.]
У Святополка було три дружини. Мати найстаршого сина спочатку була наложницею. Вона померла близько 1094 р. У 1094 р. князь одружився з дочкою половецького хана Тугоркана. Половчанка померла близько 1103 р. У 1104 р. Святополк Ізяславич одружився втретє із візантійською принцесою Іриною-Варварою Комнен, дочкою Олексія Комніна.
Літописець так описує князя: «Сей великий князь був зростом високий, сухий, волосся чорняве і пряме, борода довга, зір гострий. Читач був книг і вельми пам'ятний, їв мало через слабкість здоров'я, і пив рідко, тільки для того, щоб догодити іншим. До війни не був охочий і хоча на когось осердився, але скоро і забув. При цьому вельми сребролюбивий був і скупий…» (Татищев В. Н. История Российская., Т.2. — М., 1963., с.98)
На час панування Святополка II припадає особливе посилення половецьких нападів на Русь (хан Боняк, у союзі з яким були чернігівські князі Святославичі). У 1093 двічі зазнав поразки від хана Боняка. Святополк одружився з половчанкою, дочкою Тугорхана, але це не припинило половецьких нападів, під час яких знищено передмістя Києва (1096). У 1095 Святополк разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом I Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів.
Половецька загроза та княжі усобиці призвели до скликання княжих з'їздів, зокрема (Любецького 1097, під час якого князі визнали принцип, за яким кожен із них повинен був володіти землею, виділеною йому батьком, що узаконювало роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Незабаром, незважаючи на рішення з'їзду, Святополк не перешкодив Давиду Ігоровичу захопити та осліпити теребовльського князя Василька Ростиславича. У 1098 за підтримки Володимира Мономаха захопив Володимир-Волинський і вигнав звідти князя Давида Ігоровича.
Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів.
Святополк причетний до спекуляції сіллю і махінацій лихварів, що стало причиною Київського повстання 1113. За часів правління Святополка збудовано Михайлівський Золотоверхий собор — перлину української архітектури 11 століття.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Войтович Леонтій, Князівські династії Східної Європи Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. ISBN 966-02-1683-1. (Переглянуто 11 жовтня 2005 р.)
| Попередник Всеволод I |
 |
Великий князь Київський 1093-1113 |
|
Наступник Володимир II Мономах |
|
|||||||||||||||||||||||
