Святополк Ізяславич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святополк Ізяславич
Святополк II.jpg
Великий князь Київський
Правління 1093-1113
Попередник Всеволод Ярославич
Наступник Володимир Мономах
Інші титули Князь полоцький
Князь новгородський
Князь турівський
Біографічні дані
Імена Михаїл
Дата народження 8 листопада 1050(1050-11-08)
Дата смерті 16 квітня 1113(1113-04-16) (62 роки)
Вишгород
Місце поховання Михайлівський Золотоверхий монастир, Київ, Україна
Дружина Варвара Комніна
Другий шлюб Олена
Діти Мстислав, Ярослав, Ганна, Сбислава, Предслава, Брячислав, Ізяслав, Марія
Династія Рюриковичі
Батько Ізяслав Ярославич
Мати Гертруда Польська

Святопо́лк Ізясла́вич (у хрещенні Миха́йло, також Святополк II, *8 листопада 1050 — †16 квітня 1113), син Ізяслава Ярославовича, внук Ярослава Мудрого, полоцький (10701071), пізніше новгородський (10781088), згодом турівський (10881093), врешті Великий князь Київський (24 квітня 1093 — 16 квітня 1113).

Біографія[ред.ред. код]

Мозаїка що зображає Св. Дмитрія, встановлена Святополком у Михайлівському соборі на честь святого покровителя свого батька.

У Святополка було три дружини. Мати найстаршого сина спочатку була наложницею. Вона померла близько 1094 року. У 1094 році князь одружився з дочкою половецького хана Тугоркана. Половчанка померла близько 1103 року. У 1104 році Святополк Ізяславич одружився втретє із візантійською принцесою Іриною-Варварою Комнен, дочкою Олексія I Комніна.

Літописець так описує князя: «Сей великий князь був зростом високий, сухий, волосся чорняве і пряме, борода довга, зір гострий. Читач був книг і вельми пам'ятний, їв мало через слабкість здоров'я, і пив рідко, тільки для того, щоб догодити іншим. До війни не був охочий і хоча на когось осердився, але скоро і забув. При цьому вельми сребролюбивий був і скупий…»[1].

На час панування Святополка II припадає особливе посилення половецьких нападів на Русь (хан Боняк, у союзі з яким були чернігівські князі Святославичі). У 1093 двічі зазнав поразки від хана Боняка. Святополк одружився з половчанкою, дочкою Тугоркана, але це не припинило половецьких нападів, під час яких знищено передмістя Києва (1096). У 1095 році Святополк разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів.

Половецька загроза та княжі усобиці призвели до скликання княжих з'їздів, зокрема (Любецького 1097, під час якого князі визнали принцип, за яким кожен із них повинен був володіти землею, виділеною йому батьком, що узаконювало роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Незабаром, незважаючи на рішення з'їзду, Святополк не перешкодив Давиду Ігоровичу захопити та осліпити теребовльського князя Василька Ростиславича. У 1098 за підтримки Володимира Мономаха захопив Володимир-Волинський і вигнав звідти князя Давида Ігоровича.

Святополк був учасником Витичівського з'їзду, Золотчанського з'їзду і Долобського з'їзду. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів.

Святополк причетний до спекуляції сіллю і махінацій лихварів, що стало причиною Київського повстання 1113 року. За часів правління Святополка II збудовано Михайлівський Золотоверхий собор — перлину української архітектури XI століття.

Був похований в збудованій за його сприяння церкві Михайлівського Золотоверхого монастиря[2].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Татищев В. Н. История Российская., Т.2. — М., 1963., с.98
  2. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 187—4.— С. 14

Література[ред.ред. код]

Попередник
Всеволод Ярославич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1093-1113
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Володимир Мономах