Свідерський В'ячеслав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
В'ячеслав Свідерський
Vyacheslav Sviderskyi.jpg
Особові дані
Повне ім'я В'ячеслав Михайлович
Свідерський
Дата народження 1 січня 1979(1979-01-01) (35 років)
Місце народження Київ, УРСР
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Україна «Оболонь» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1997–2002
1999
1999–2000
2000
2002—2003
2003
2004–2005
2005–2007
2006
2007
2007–2009
2009—2010
2012
Україна «Оболонь»
  Україна «Оболонь-2»
  Україна «Динамо-2»
  Україна «Динамо-3»
Росія «Аланія»
Росія «Динамо» М
Росія «Сатурн»
Україна «Шахтар» Д
  Україна «Арсенал» К
  Україна «Чорноморець»
Україна «Дніпро» Д
Україна «Таврія»
Україна «Говерла»
77 (3)
6 (1)
10 (0)
13 (0)
24 (0)
6 (0)
22 (0)
3 (0)
10 (0)
12 (0)
6 (0)
7 (0)
1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)

2005—2007
Україна Україна (U-21)
Україна Україна
8 (?)
12 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Свіде́рський В'ячеслав Михайлович (1 січня 1979, Київ) — колишній український футболіст, гравець збірної України з футболу.

Кар'єра[ред.ред. код]

Народився у робітничій сім'ї — мати і батько працювали на заводі «Арсенал». Вихованець київської ДЮСШ «Зміна». Після закінчення школи Свідерський грав за дубль «Оболоні» і дебютував у складі головної команди у сезоні 1997/98. Тоді він часто грав у півзахисті або персонально проти гравця суперника. Зараз Свідерський відомий, насамперед, як правий бічний захисник.

Сезон 1999/2000 був шансом потрапити до київського «Динамо» — 21-річний оборонець зіграв кілька ігор за «Динамо-2», але на його місці в «основі» тоді грав досвідченіший Сергій Федоров. Тоді він тренувався з іншими кандидатами до головного складу: Володимиром Єзерським і Олегом Венглинським, які теж не зуміли пробитися в першу команду[1].

Після 2001 року з «Оболоні» пішов головний тренер Володимир Мунтян. Він очолив владикавказьку «Аланію» і запросив В'ячеслава до цього клубу. Свідерський став гравцем основного складу і хоча «Аланія» фінішувала 11-ою, оборонець називає той сезон одним з найкращих у кар'єрі. Гравця помітив Віктор Прокопенко й запропонував контракт з московським «Динамо». Але через проблеми зі здоров'ям Свідерський пропустив початок сезону, а після зміни тренера перестав підходити керівництву, й більшість першості (6 матчів у «основі», 22 — у резервній команді) провів у «дублі». Наступного року він почав грати за раменський «Сатурн», де тоді у півзахисті виступав відомий Андрій Канчельскіс.

У сезоні 2005/06 киянин повернувся до України в донецький «Шахтар», але конкуренція на правому боці оборони була надто високою — Даріо Срна і Флавіо Стойкан, тому Свідерського на початку 2006 року віддали в оренду до київського «Арсенала» до кінця сезону. Грав Свідерський досить жорстко і тому отримував чимало жовтих карток. Наприклад, провівши 10 ігор в «Арсеналі» отримав 6 попереджень, а у 8 матчах за «молодіжку» — 3 жовті картки. Після повернення до складу «гірняків» В'ячеслав навіть провів три матчі за головну команду, проте закріпитися в клубі не зумів і на початку 2007 року був відданий в оренду в «Чорноморець» до кінця сезону.

Влітку 2007 року підписав контракт з дніпропетровським «Дніпром», проте здебільшого виступав за дублюючу команду, тому в березні 2009 року підписав контракт з сімферопольською «Таврією»[2], за яку виступав до кінця 2009 року.

Після дворічної перерви на початку 2012 року Свідерський повернувся до професійного футболу, підписавши контракт з першоліговим клубом «Говерла-Закарпаття»[3]. Проте в новій команді зіграв лише одну гру і по завершенні сезону 2011/12, за підсумками якого ужгородці стали переможцями першої ліги, Свідерський залишив закарпатський клуб.

Збірна[ред.ред. код]

Виступав за молодіжну збірну України (8 ігор, у тому числі 5 у відбірному турнірі ЧЄ-2002).

Перший матч у національній збірній України провів 30 березня 2005 року (Україна — Данія — 1:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року в Німеччині, на якому українці сягнули стадії чвертьфіналів. Свідерський взяв участь у трьох з п'яти матчів збірної на турнірі, за результатами якого разом з низкою інших гравців команди був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Досягнення[ред.ред. код]

Індивідуальні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]