Свінґ (музичний термін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Свінґ (англ. Swing - досл.гойдання) — термін, що вживається в джазі у двох значеннях.

Ритмічний малюнок[ред.ред. код]

англ. Swung note — характерний ритмічний малюнок, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої - скорочується.

У більшості різновидів класичного джазу існує угода, при якій в парі нот, записаних як ноти однакової довжини, перша нота грається в два рази довше другою, сприймаючись на слух як тріоль.

Свінґ може бути записаним, як рівний ритм з позначкою - swing та виконуватись як свінґований, або записано як складний ритм - восьмими з крапкою та шістнадцятками, або тріольні чвертка та восьма і виконуватись як написано.

На практиці вживаються такі співвідношення тривалостей:

  • 1:1 = вісімка + вісімка, "рівні вісімки".
  • \approx1.5:1 = довга вісімка + коротка вісімка, "swing"
  • 2:1 = тріольна чвертка + тріольна вісімка, тріольний метр; "hard swing", або "shuffle."
  • 3:1 = вісімка з крапкою + шіснадцятка

В джазі свінґ передбачається в більшості записаної музики, особливо блюзі, кантрі, джазі та в жанрі свінґ. Не використовується свінґ в диксиленді, латинському джазі, фанку (соул), ф'южн та бі-боп, хоча й тут можливі винятки. Наприклад, джазовий стандарт Satin Doll зазвичай інтерпретується з явним свінґовим ритмом.

В джазі та біг-бендовій музиці майже завжди присутній постійний свінґовий ритм, виконуваний на хай-хеті або райд-тарілці.

Жанр[ред.ред. код]

Протягом 1920-х з появою великих джазових оркестрів свінґ формувався, як особливий джазовий стиль і до 1935 отримав широку популярність в Сполучених Штатах. Свінґ відрізнявся перш за все сильною ритм-секцією, що включала контрабас і барабани, помірним або швидким темпом, і відмітним свінґовим ритмом. "Королем" свінґу вважався Бенні Гудмен.

Музичні приклади[ред.ред. код]