Свірзький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д. / 49.65000; 24.43889

Свірзький замок
Панорама замку
Панорама замку
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Львівська область Львівська область
Перемишлянський район
с. Свірж
Географічні координати: 49°39′00″ пн. ш. 24°26′20″ сх. д. / 49.65000° пн. ш. 24.43889° сх. д. / 49.65000; 24.43889
Автор проекту: Павло Ґродзицький
Перша згадка: 1530
Стан: потребує реставрації
Фотографії
Загальний вигляд
Брама
Кутова вежа
Верхнє (головне) подвір'я
Нижнє подвір'я
Головний фасад
Перед замком
Став на річці Свірж і замок

Сві́рзький за́мок — замок в Україні, розташований у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області.

Історія[ред.ред. код]

Згадки про нього трапляються в архівних документах 1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа Александра Цетнера (від імені якого названо цілий район — Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф наказав перебудувати, значно зміцнити замок.

Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Ґродзицький. Роботи з перебудови замку провадились приблизно в той же час, коли генерал Ґродзицький будував у Львові одразу два арсенали — Королівський та Сенявських.

Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування (замок розташований на горі Белз і був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів — ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 16481654 роках замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 році — спалили татари.

В 1672 році, під час походу турків на Львів, він витримав турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, яка, не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і втекла до Свіржа.

На території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV столітті. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася; вона походить з 1541 року. Над входом у костел і нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костелу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.

Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що в 1956 році у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках була зображена оголена жіноча постать з довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах на тлі панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Нині стан замку не найкращий. Незмінними збереглися тільки зовнішні стіни. Всередині, після неодноразової «модифікації» збираються розташувати будинок відпочинку архітекторів. У зв'язку з цим змінено планування кімнат замку, перебудовані інші приміщення. У внутрішньому дворі можна побачити великий колодязь, воду з якого брали на випадок облоги. Колодязь також закинутий.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]