Світлодалекомір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Світлодалекомір або світловіддалемір (англ. lighttelemeter, light range finder; нім. Lichtwellenstreckenmessgerät, Licht-Telemeter) — прилад для виміру відстаней.

Принцип дії[ред. | ред. код]

Принцип дії світлодалекоміра ґрунтується на вимірюванні часу проходження світла від світлодалекоміра до відбивача або предмету і назад. Це так званий імпульсний метод. Відомі також фазові методи. При цьому безперервний оптичний сигнал модулюється частотою і посилається на предмет. Відбитий предметом сигнал приймається, підсилюється і порівнюється по фазі з модулюючим. По довжині хвилі модуляції та швидкості світла розраховується відстань до предмету. Є також фазово-імпульсні і рефрактометричні методи вимірювання відстані.

Види[ред. | ред. код]

Крім того, за призначенням світлодалекоміри поділяють на:

  • геодезичні
  • топографічні
  • прецизійні
  • маркшейдерські

Основною вимогою щодо останніх є необхідність їх виготовлення у вибухобезпечному виконанні.

В залежності від конструкції та необхідної точності за допомогою світлодалекоміри можуть бути виміряні відстані від 0,2 до 60000 м.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Геодезичні прилади. / За ред. Т.Г. Шевченка. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — с. 340. ISBN 966-553-516-1. - [сторінка?]