Світлотехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Світлоте́хніка — область науки і техніки, предметом якої є дослідження принципів і розробка способів генерування, просторового розподілу і виміру характеристик оптичного випромінення, а також перетворення його енергії в інші види енергії і використання в різних цілях. Світлотехніка включає в себе також конструкторську та технологічну розробку джерел випромінювання і систем керування ними, освітлювальних, опромінювальних і світлосигнальних приладів, пристроїв і установок, нормування, проектування, монтаж і експлуатацію світлотехнічних установок.

Історія[ред.ред. код]

Першими джерелами світла, що ними користувалися в давнину, були вогнища та запалені скалки з сухого дерева. Згодом з'явилися світильники, в яких полум'я підтримувалось на кінці пучка вовни (або ґноту з тканини), зануреного в жир або олію. З 17 ст. почались наук. дослідження в галузі С. (праці X. Гюйгенса, І. Ньютона, П. Бугера, М. В. Ломоносова, Й. Г. Ламберта, Т. Юнга, В. В. Петрова та ін. вчених). З серед. 19 ст. з освітлювальною метою використовували гас. Конструкцію однієї з перших гасових ламп запропонував львівський аптекар І. Лукашевич. У 1872 О. М. Лодигін створив лампу розжарення, яку вдосконалив Т. Едісон. Пізніше (1876) П. М. Я6лочков винайшов дугову вугільну лампу (свічка Яблочкова). В подальшому були розроблені люмінесцентні лампи, газорозрядні лампи високого тиску, металогалогенні лампи та ін. Розвиток С. сприяв становленню електроніки. В С. виділяють освітлювальну техніку, засоби якої використовують для освітлення, техніку світлосигнальну — для оптичної сигналізації , а також опромінювальну техніку, застосовувану при світлолікуванні, знезаражуванні води і харч. продуктів, сушінні лакофарбових покриттів тощо. Крім того, до С. належать світлопроекційна техніка, використовувана при кінозніманні, копіюванні та проеціюванні, і техніка світловимірювальна. Важливими галузями є будівельна С. , а також С., пов'язана з перетворенням енергії світла на ін. види енергії. Значний вклад в розвиток С. внесли С. І. Вавилов, М. А. Шателен та ін. рад. вчені. Питання С. розглядаються, зокрема, в голографії, інфрачервоній техніці, квантовій електроніці, оптоелектроніці, обчислювальній техніці (оптична пам'ять)[1].

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]