Себастьян Штоскопф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Себастьян Штоскопф
Sebastian Stoskopff
Дата народження 13 липня 1597(1597-07-13)
Місце народження Страсбург
Дата смерті 10 лютого 1657(1657-02-10) (59 років)
Місце смерті Ідштайн
Національність Німеччина Німеччина
Жанр натюрморт
Навчання Данієль Соро
Вплив Георг Флегель


Себастьян Штоскопф (нім. Sebastian Stoskopff, нар. 13 липня 1597 р. Страсбург — пом. 10 лютого 1657 р. Ідштайн) — німецький (Ельзаський) художник. Один з найбільших німецьких майстрів натюрморта першої половини XVII століття. Найкращі роботи художника зібрані в музеях Страсбурга, Базеля і Саарбрюккена.

Життєпис[ред.ред. код]

Себастьян Штоскопф народився в сім'ї міського кур'єра. Уже в 15-річному віці він виявив особливий талант у живописі та малюванні. Здобувши підтримку Міської ради Страсбурга, Себастьян в 1614 році поступає на навчання до місцевого художника-мініатюриста і гравера Фрідріха Брентеля. Після смерті батька в 1615 році С. Штоскопф вирушив на навчання до Ганау, де зупинився у художника Даніеля Соро, доробок якого не зберігся. Після смерті Соро в 1619 році Штоскопф переймає його майстерню і учнів. Серед цих учнів був і Йоахим фон Зандрарт, автор першого німецькомовного трактату з історії мистецтв, видатний художник, друг і помічник С. Штоскопфа.

Після невдалої спроби отримати посвідку на проживання у Франкфурті-на-Майні Штоскопф їде до Парижа, де живе і працює з 1622 по 1639. Тут він пише свої перші великоформатні роботи — такі, як «Літо» і «Зима». У 1629 році художник відвідує Венецію, потім знову повертається до Парижа. У 1639 році Штоскопф повертається до рідного Страсбурга, де вступає в місцеву гільдію художників і граверів. Стосунки з керівництвом гільдії у нього бували напружені, оскільки він не бажав підкорятися деяким правилам статуту, що, на його думку, заважали творчості. Проте з часом С. Штоскопф розбагатів і завоював популярність як видатний майстер живопису. У 1646 році він одружується з прийомною дочкю своєї молодшої сестри.

Починаючи з 1650 року С. Штоскопф часто приїжджає до Ідштайна (земля Гессен), де жив його друг, меценат і покровитель граф Йоганн, один з німецьких феодальних князів лютеранського віросповідання (як і сам С. Штоскопф) і прихильник Євангелічної унії. Велику роль у встановленні відносин між графом і художником зіграв І. фон Зандрарт. У 1657 році художника було вбито й пограбовано господарем готелю та його дружиною у районі Ідштайна. Кримінальна справа розкрилося через 20 років після скоєного злочину — в рамках проведеного згодом процесу над чаклунами, в якому відповідачами були також і власники готелю, які спочатку оголосили смерть Штоскопфа результатом непомірного споживання алкоголю.

Творчість[ред.ред. код]

Штоскопф відомий насамперед як майстер бездоганно скомпонованих натюрмортів, кожна деталь яких виписана з особливою точністю й майстерністю. Штоскопф, як правило, писав натюрморти на темному тлі, що підкреслювало загальну композицію.

У композиції натюрмортів С. Штоскопфа відчувається вплив іншого відомого німецького художника, Георга Флегель. Однак невідомо, чи був С. Штоскопф знайомий з останнім, чи, можливо, він бачив полотна Г. Флегель вже після його смерті.

Література[ред.ред. код]

  • Ebert-Schifferer, Sybille:Die Geschichte des Stillebens.Hirmer, München 1998, ISBN 3-7774-7890-3
  • Birgit Hahn-Woernle:Sebastian Stoskopff: Mit einem kritischen Werkverzeichnis der Gemälde.Stuttgart 1996.
  • Wolfgang J. Müller:Die Stilleben-Bildkunst des Sebastian Stoskopff.In: Ausst.-Kat. Sebastian Stoskopff — sein Leben — sein Werk — seine Zeit, hrsg. von Wolfgang J. Müller, Silvia Berger. Idstein 1987.
  • Heck, Michèle-Caroline:Sébastian Stoskopff: 1597—1657. Un maître de la nature morte.Straßburg 1997.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]