Сегментація
 |
Сегментація — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Сегмента́ція (від лат. segmentum ‘відрізок, смуга’ від лат. seco ‘ріжу, розсікаю’ + лат. -atio ‘іменниковий суфікс із значенням результат виконання процесу’) — у загальному значенні — процес або результат розподілу чого-небудь на окремі частини, сегменти.
- Сегментація (мовознавство) — лінійне членування мовленнєвого потоку (тексту) на сегменти, що співвідносяться з певними одиницями мови — реченнями, словами, морфемами.
- Сегментація (синтаксис) — стилістична зміна порядку слів: винесення в початок або кінець речення слова чи слів, в яких міститься головна думка.[1]
- Сегментація (анатомія тварин) — поділ тіла або окремих органів деяких тварин на ряд ділянок-сегментів.
- Сегментація (ембріонологія) — дроблення яйця на клітини під час розвитку зародка.
- Сегментація (обробка зображень) — процес розділення цифрового зображення на кілька сегментів (суперпікселів).
- Сегментація пам'яті
- Сегментація (телекомунікації) — процес розділення локальної мережі на декілька незалежних сегментів з метою збільшення загальної швидкості обміну даними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загнітко А. П. «Душа тисячоліть шукає себе в слові»
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко. — Харків: Фоліо, 2006. — 623 с — (Б-ка держ. мови). — ISBN 966-03-3173-8.
- Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — Київ: Вища школа, 1985.