Седиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Седиль
Çç Şş
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Седиль (також седилья, ісп. cedilla) — гачок, діакритичний знак, що додається знизу до деяких букв, які позначають приголосні звуки, щоб вказати на зміну прочитання цих букв. Назва «седиль» — зменшувальна від давньоіспанської назви літери Z — ісп. ceda.

У романських мовах діакритичний знак відомий як фр. cédille, порт. cedilha, кат. ce trencada («зламана C»). У цих трьох мовах, а також окситанській ç позначає звук [s], у деяких запропонованих варіантах орфографії естремадурської — /θ/.[1][2]

Походження[ред.ред. код]

Походження

Знак з'явився в Іспанії як нижня частина малої курсивної z. Слово cedilla — зменшувальна форма давньоіспанської назви літери ceda.[3]

У сучасній іспанській цей знак не використовується, на відміну від вищезгаданих мов.

Застарілою іспанською назвою седилі є cerilla.[4] В англійській мові, згідно з Oxford English Dictionary[4], слово вперше вжите 1599 року в іспансько-англійському словнику.[5] У виданні Cyclopædia[6] 1738 року трапляється варіант ceceril.[4] В англомовних текстах літера Ç може вживатися для запозичень з французької та португальської, таких як «cachaça», «limaçon» та «façade» (проте часто використовуються і написання «cachaca», «limacon», «facade» через відсутність ç на більшості англійських розкладок клавіатур).

В турецькій та інших мовах[ред.ред. код]

В інших мовах, таких як турецька, поширена в Україні кримськотатарська та деяких інших тюркських на базі латинки, а також індоєвропейській албанській, ç вважається незалежною літерою, що позначає глухий звук [tʃ]. Приклади: Çakmak, türkçe, tatarça, Dolmabahçe.

Схожі діакритичні знаки[ред.ред. код]

У деяких мовах до літер може додаватися кома (virgula), наприклад, у літері ș, яка виглядає схожою на седиль, проте насправді є діакритичною комою. Це може заплутувати читача у випадку однакових базових літер: наприклад, приголосний /ʃ/ у турецькій позначається ş, а у румунській — ș. При цьому для останньої інколи використовується ş (s-седиль) через частий брак s-коми у наборах символів.

Польські літери «ą» та «ę», а також литовські «ą», «ę», «į» та «ų» використовують не седиль, а огонек, що її трохи нагадує (напрямлений не ліворуч, а праворуч).

Кодування[ред.ред. код]

Графема HTML Юнікод TeX
Ç Ç U+00C7 \c{C}
ç ç U+00E7 \c{c}
Ş Ş U+015E \c{S}
ş ş U+015F \c{s}

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Carmona García, I., Ortografía del extremeño. 1ª edición (ісп.).
  2. Quiles Casas, C., Iziunariu castillanu-estremeñu (ісп.).
  3. definition of cedilla, Diccionario de la lengua española, 22-ге видання, Real Academia Española (ісп.)
  4. а б в Oxford English Dictionary
  5. Minsheu, John (1599) Percyvall's (R.) Dictionarie in Spanish and English (as enlarged by J. Minsheu) Edm. Bollifant, London, OCLC 3497853
  6. Chambers, Ephraim (1738) Cyclopædia; or, an universal dictionary of arts and sciences (2nd ed.) OCLC 221356381