Сейф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Combinatoria.jpg

Сейф (від англ. safe, буквально, — безпечний, надійний) — міцний вогнетривкий металевий ящик або шафа для зберігання документів і матеріальних цінностей. Сейф покликаний зберігати цінності від двох різних небезпек вогню й злому.

У широкому розумінні, усі сейфи є зламостійкими, але деякі до того ж стійкі до небезпечних факторів пожежі, такі сейфи називають вогнестійкими.

Стійкість до злому визначається кількістю одиниць опору Оо, одержуваних при зломі сейфа із частковим (проходження через отвір усередину сейфа шаблона) або повним доступом (проходження через отвір усередину сейфа шаблона більшого розміру, витягування вбудованого сейфа або відкриття дверей на ширину не менш 300 мм).

Дуже часто продавці вводять в оману покупців, приписуючи будь-якому зламостійкому сейфу вогнестійкі властивості. Насправді гарантувати захист від пожежі може лише сейф, що має сертифікат вогнестійкості. Сейфи, що мають обидва сертифікати (на зламостійкість і вогнестійкість), у дійсності рідкі й досить дорогі. Крім того, забезпечення зламостійкості й вогнестійкості в конструктивному плані досягається прямо протилежними методами, тому на практиці зустрічається в основному сполучення I класу (зламостійкості) і 60 хвилин (вогнестійкість). Класифікація сейфів.

Види сейфів[ред.ред. код]

Домашній сейф
Готельний сейф

За своїми функціями, сейфи поділяються на:

  • Вогнестійкі — сейфи призначені для зберігання й захисту від пожежі матеріальних цінностей, архівів і документації. Однак це не значить, що вони витримують інтенсивний і тривалий вплив вогню. Можливий максимальний показник — 4 години, але й ціна такого сейфа дуже велика, тому найпоширеніші сейфи з 1- або 2-годинними сертифікатами. Мінус вогнестійких сейфів — порівняна незахищеність від злому, тому доступ до нього повинен ретельно охоронятися.
  • Зламостійкі — призначені для зберігання й захисту від несанкціонованого доступу грошей, цінностей і конфіденційної інформації.
  • Вогнезламостійкі — поєднують у собі функції обох попередніх видів, виробляються набагато рідше.
  • data-сейфи (сейфи для зберігання магнітних носіїв). Сейфи для магнітних носіїв. Останнім часом такі сейфи здобувають все більшу необхідність, оскільки саме цінне — це інформація, а вона зараз в основному зберігається саме на магнітних носіях.
  • Збройові сейфи й шафи — призначені для зберігання зброї й боєприпасів у домашніх умовах. Подібні сейфи, як правило, не відрізняються стійкістю ні до вогню, ні до злому, і вірніше їх було б назвати металевими шафами. Однак у випадку пожежі вони здатні захистити від вибуху, а сама зброя — від несподіваних гостей.

Сейфи встановлюються в офісах (установах) і приватних будинках. Продавці ділять їх на такі групи:

  • готельні — це в основному невеликі сейфи з електронними (для швидкості відкривання) або ключовими замками. Призначені вони тільки для охоронюваних приміщень, тому що стінки в них досить тонкі.
  • депозитні модулі (сейфи) — накопичувачі для грошей, над основним сейфом є незалежне додаткове касове відділення, куди міститься виторг, після його закриття гроші автоматично переходять у нижнє відділення.
  • касові — зламостійкі сейфи класу вище III, встановлюються в касових вузлах банків й інших фінансово-кредитних установ.
  • переносні бокси (кэш-боксы) — невеликі металеві ящики, що закриваються на ключ, призначені для перенесення грошей.
  • ключниці — сейфи для ключів, бокси для аварійного ключа — металеві ящики, що закривають на ключ, призначені для зберігання ключів й мають спеціальне внутрішнє обладнання.
  • автомобільні.

Менш вузькоспеціалізовані:

  • вбудовувані — монтуються в стіну або в підлогу за допомогою анкерних болтів і бетону. Популярність сейфів зумовлена не тільки можливістю використання простору стіни для розташування сейфа, але й можливістю його маскування.
  • меблеві — призначені для встановлення у меблі (шафи, тумби тощо). Підходять у випадках, коли немає можливості вбудувати сейф у стіну чи підлогу, тому часто встановлюються у приватних квартирах. Для кріплення меблевого сейфу зазвичай використовується не менше чотирьох болтів.
  • схованки — комплекти, що складаються із сейфа та пристрою, що його приховує.
  • елітні сейфи — віроби, що вирізняються вишуканим зовнішнім виглядом (можливе використання цінних матеріалів або розробка ексклюзивного дизайну) та високими цінами (порівняно зі звичайними моделями з аналогічними властивостями).

Види замків у сейфах[ред.ред. код]

• ключові;
• механічні з кодовою комбінацією;
• електронні.

Крім того, зустрічаються — біометричні, з магнітними ключами, кодовими безконтактними ключами, тощо

Еволюція сейфів[ред.ред. код]

Перші сейфи з'явилися в Англії в XIX ст. зі збільшенням числа заможних людей. Саме тоді прості скрині й шафи змінилися шафами, зробленими зі сталі й обладнані міцними замками. Вони були надзвичайно надійними — до винаходу ацетиленово-кисневого пальника. Після цього почали застосовувати два шари металу, додатково прокладені міддю й шаром бетону.

Спочатку сейфи закривалися на ключ. Зломщики відкривали їх, зламуючи замки ломом або ж підриваючи за допомогою пороху, що засипали в замкову щілину. Були винайдені механічні замки — кодові із циферблатом, що набирався на декількох дисках.

Такі замки стали відкривати з використанням медичного стетоскопа — тому що коли цифра займала вірне положення лунав легкий щиглик. Деякі навчилися почувати вібрацію дверцят при щиглику замка. Цей недолік був переборений після другої світової війни, коли диски циферблатів і замки стали видавати серію додаткових щигликів, що заважало правильному підбору комбінації.

В 1960-х рр. грабіжники почали використовувати свердла з алмазною коронкою, які рухалися гідравлічним способом і пробурювали бетон. Міра проти цього — додавання в бетон корунду (твердий оксид алюмінію). Зараз найсучасніший інструмент зломщика — зварювальна лампа, що створює температуру понад 3000 градусів. Але якщо додати в суміш, що заповнює стінки, графіт, то при вживанні цієї лампи суміш починає сильно диміти, і залишатися поруч із сейфом стає неможливо.