Сейшельська креольська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сейшельська креольська мова
Kreol / Seselwa
Поширена в: Сейшельські Острови
Класифікація: Контактні мови на французькій основі
Маскаренська креольська мова
Маврикійсько-сейшельське наріччя
Офіційний статус
Офіційна: Сейшельські Острови
Регулює: Lenstiti Kreol
Коди мови
ISO 639-3 crs

Сейшельська креольська мова (Сеселва; самоназваSeselwa, фр. créole seychellois, англ. Seychellois Creole) - один з діалектів маврикійсько-сейшельського наріччя Маскаренської креольської мови. Є однією з офіційних мов Сейшельських Островів (поряд з англійською та французькою) і основною мовою спілкування сейшельців.

Опис[ред.ред. код]

Відразу після отримання незалежності однією з цілей уряду Сейшельських Островів була кодифікація та розвиток Сейшельської мови, створення для неї власної орфографії та написання граматики. Для цього був створений Креольський інститут (Lenstiti Kreol).

+ Порівняння на французькій і сейшельській Фраза
Сейшельська Nou tou bezwen travay ansanm pou kree nou lavenir
Французька вимова (МФА) / Nuz / / a.vɔ / / tus / / bə.zwɛ / / də / / tra.va.je / / ɑ.sɑbl / / pur / / kre.e / / nɔtr / / av.nir /
Французька Nous avons tous besoin de travailler ensemble pour créer notre avenir
Переклад Ми маємо все необхідність (чого?) Роботи разом для створення нашого майбутнього

У сейшельській креольській визначений артикль, утворений від фр. le, la ​​і les, розвинувся у постійний префікс наступного за ним слова. Так майбутнє буде lavenirфр. avenir). Аналогічно у множині, les Îles Éloignées Seychelles(Зовнішні Сейшельські острови) стали Zil Elwanyen Sesel в сейшельській, де Zil вийшло з «les Îles» [le " 'z'il].

Орфографія[ред.ред. код]

В сейшельській мові використовується 21 латинська буква: A B D E F G I K L M N O P R S T U V W Y Z

Літери CHJQX ніколи не використовуються в сейшельській креольській. Буква «U» використовується тільки в поєднанні з «O»:tou[tu],nou[nu],poul[pul].

Зразки текстів[ред.ред. код]

Порівняння з родинними креольськими мовами на сусідніх островах:

Французька Маврикійська
креольська
мова
Родрігеська
креольська
мова
Сейшельська
креольська
мова
Реюньйонська
креольська
мова
Переклад
Peuples créoles du monde entier, donnons-nous la main. Tou dimoune ki koz langaz kreol anou mars ansam. Tou kreol lor la ter, anou marye pyke. Tou pep Kreol dan lemonn, annou atrap lanmen. Anou pèp kréol dan lo Monn antyé anon mèt ansanm. Усі креоли світу, беріться за руки («об'єднуйтеся»).
Nous sommes créoles, et donc nous parlons créole. Nou finn ne kreol, alor nou noz kreol. Nou kreol, nou koz nou lang. Nou Kreol, alor nou koz Kreol. Nou lé kréol, nou koz kréol. Ми - креоли і тому ми говоримо по-креольськи.
Le créole est la puissante langue de notre patrie car il est parlé par tout le monde. Langaz kreol pli gran patrimwann nou pei parski tou dimounn koz li. Kreol li enn gran lang kot nou parski tou dimoune kose li. Kreol i lalang pli pwisan nou patri akoz tou dimoun i koz li. Lo kréol lé la lang lo pli gabyé nout nasyon parské tout domoun i koz ali. Креоль - наймогутніша мова нашої батьківщини, бо на ній говорить весь світ.

Рахунок до 10:

1: Enn
2: De
3: Trwa
4: Kat
5: Senk
6: Sis
7: Set
8: Ywit
9: Nef
10: Dis

Молитва Отче наш:

Ou, nou papa ki dan lesyel,
Fer ou ganny rekonnet konman Bondye.
Ki ou renny i arive.
Ki ou lavolonte i ganny realize
Lo later parey i ete dan lesyel
Donn nou sak zour nou dipen ki nou bezwen.
Pardonn nou pour bann lofans
Ki noun fer anver ou,
Parey nou pardonn sa ki n ofans nou.
Pa les tantasyon domin nou,
Me tir nou dan lemal.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Corne, Chris. Seychelles Creole grammar: elements for Indian Ocean Proto-Creole reconstruction. - Tübingen: TBL-Verlag Gunter Narr, 1977. ISBN 3-87808-091-3
  • Gouvernement Des Seychelles. Le système d'éducation aux Seychelles, Ministère de l'éducation et de l'Information de la république des Seychelles, janvier 1982.
  • Hachette Multimédias. «Seychelles» dans Le dossier multimédia. Paris, 1997-1998,
  • Hoareau, M.-R. «Le créole seselwa dans tous ses états» dans Études créoles, Paris, vol. XXVIII, no 2, Éditions de l'Harmattan, p. 67-89.
  • Livi, Giovanni. «L'utilisation du créole (seselwa) dans l'enseignement, un défi culturel» dans Le Courrier, no 119, Bruxelles, janvier-février 1990, p. 60-62.
  • Perreau, Joëlle. «Enseignement et apprentissage du français en milieu créolophone aux Seychelles» dans Appropriation du français et pédagogie convergente dans l'océan Indien, Paris, Éditions des archives contemporaines, 2007, p.97-109.

Посилання[ред.ред. код]