Секретаріат Тихоокеанської спільноти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Секретаріат Тихоокеанської спільноти

Прапор СТС
Штаб-квартира Нумеа, Нова Каледонія
Засновано 1947
Офіційний сайт http://www.spc.int/ [Архівовано 14 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Секретаріат Тихоокеанської спільноти (англ. Secretariat of the Pacific Community) — регіональна міжурядова організація, членами якої є 22 держави й території Океанії, а також 4 країни-ініціатори (Австралія, Нова Зеландія, США, Франція). Основною метою СТС є розвиток технічного, професійного, наукового, дослідницького й управлінського потенціалу народів Тихого океану та забезпечення їх інформацією та консультативною допомогою з метою вироблення узгоджених рішень з питань їхнього подальшого розвитку і благополуччя[1]. Штаб-квартира організації розміщується в місті Нумеа, адміністративному центрі Нової Каледонії.

Історія[ред. | ред. код]

Секретаріат тихоокеанської спільноти було створено 1947 року під назвою Південнотихоокеанська комісія (англ. South Pacific Commission) 6 країнами, що мають свої інтереси в цьому регіоні: Австралією, Великою Британією, Нідерландами, Новою Зеландією, США та Францією.

Установчим документом СПС є Канберрська угода.

Члени організації[ред. | ред. код]

Через зниження зацікавленості тихоокеанськими островами чи бажання забезпечити допомогу південнотихоокеанським країнам в інших галузях дві держави-ініціатори СТС залишили організацію: Велика Британія (19951998 і 2005) та Нідерланди (1962).

До 1969 року в СПС було представлено інтереси Нідерландської Ост-Індії (нині Іріан-Джая), але після анексії її території Індонезією ця територія більше не є членом організації.

Країни-засновниці
Австралія Австралія Франція Франція Нова Зеландія Нова Зеландія США США
Тихоокеанські країни й території
Американське Самоа Американське Самоа Маршаллові Острови Маршаллові Острови Палау Палау Токелау Токелау
Острови Кука Острови Кука Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея Тувалу Тувалу
Фіджі Фіджі Науру Науру Піткерн Піткерн Вануату Вануату
Французька Полінезія Французька Полінезія Нова Каледонія Нова Каледонія Соломонові Острови Соломонові Острови Волліс і Футуна Волліс і Футуна
Гуам Гуам Ніуе Ніуе Самоа Самоа
Кірибаті Кірибаті Північні Маріанські Острови Північні Маріанські Острови Тонга Тонга

Функції[ред. | ред. код]

З самого початку створення організації функції СПС були значно обмежені. Австралійське та новозеландське запрошення США, Франції, Нідерландам і Великій Британії взяти участь у конференції Південнотихоокеанської комісії 1947 року включало офіційну заяву про те, що комісія мала зневажити будь-яким засудженням політичних питань, включаючи питання оборони й безпеки. Ці обмеження (особливо з питань випробування ядерної зброї в Тихому океані) призвели до створення Південнотихоокеанського форуму.

СПС — найбільша організація в Раді з регіональних організацій в Тихому океані (англ. Council of Regional Organisations in the Pacific) — консультативному органі, який очолює Секретаріат Форуму тихоокеанських островів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Associated Press. Role of SPC. Архів оригіналу за 23 лютого 2007. Процитовано 13 грудня 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]