Сексизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Журнал з 1952 р. стереотипно описує жінку-водія.

Секси́зм (англ. sexism, від лат. sexus — стать) — світогляд, в якому стверджується нерівне становище і різні права статей. Може виявлятися у формі ненависті, недооцінки або упередження по відношенню до представників відповідної статі в цілому (мізогінія або мізандрія) або стереотипізацією суджень по відношенню до представників відповідної статі.[1] Домінування жінок — матріархат. Домінування чоловіків — патріархат.

Людина, що дотримується ідеології сексизму, називається сексистом.

Наслідком сексизму є статева дискримінація — дискримінація людини за ознакою статі чи гендерної ідентичності. У суспільстві може бути представлений у вигляді системи стереотипів, офіційно закріплених положень або навіть ідеології.[2]

Прихильниці та прихильники такого емансипативного руху як фемінізм становлять авангард у боротьбі з сексизмом. В багатьох західних країнах сексизм є предметом для законодавства і соціальних досліджень, зокрема гендерних студій. Критики ж сексизму зазначають, що він залишається наявним навіть тоді, коли проводиться позитивна дискримінація статі, наприклад, тим, що здійснюються закони про збільшення частки однієї статі на шкоду іншої.

Історія терміну[ред.ред. код]

Концепт «сексизм» має власних змістовних попередників. Ними він не використовувався самостійно, але був добре співставний із їхньою теоретичною позицією.

В 1907 році суфражисткою Кете Шмірмахер в газетній статті щодо реформи сексуальної етики були продіагностовні «статеві упередження в мові». Вона окреслила їх як «сексуалізм».[3] Схожу аргументацію використала письменниця Сімона де Бовуар в своєму творі «Інша стать», що був опублікований у 1949.[4] В ньому Бовуар обстоювала поняття «стать» як, скоріше, соціальний конструкт і обгрунтувала центральному феміністичну теорему: «жінкою» не народжуються, але соціалізуються.

Власне поняття «сексизм» вперше виринає в англійській в середині шістдесятих. Ним описують натуралізацію суспільних процесів (біологізм) — принцип дії, на який націлене поняття расизму (до нього і примикає в середовищі американського правозахисного руху 1960-х сексизм).[5] При цьому сексизмом означувались не лише індивідуальні упередження, але й також інституціоналізовані дискримінації.[6] Перші ж наукові спроби викладення сексизму відбулись на початку 1970-х також в США.

В 1980-х в дискусіях щодо сексизму посилились обговоренням його узгодженності з іншими формамим гноблення як расизм[7] і класизм[8]. В ході цієї дискусії щодо відношень пригноблення виокремились поняття упереджень і, власне, гніту.

Сьогодні в інтерсекційних дослідженнях не так дивляться на пригноблення за однієї ознакою (наприклад, за ознакою класової належності), як досліджують те, як різні вектори пригноблення впливають один на одного і взаємоконструюють певні категорії, за якими і відбувається дискримінація. Наприклад, білі жінки є більш привілейованою групою, аніж чорні жінки, але менш привілейованою, аніж білі чоловіки.[9]

Підходи[ред.ред. код]

На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які однак стоять неподалік одне від одного.

  • Так в психології сексизм визначається як «стереотипне приписування ознак». На інтерперсональному рівні також звертається увага на дискримінуюче приписування ролей з боку чоловіків.[10][11]
  • У квір-теорії, наприклад, сексизм визначають набагато обширніше. Адже квір-теорія звертає увагу на гетеронормативність сучасного суспільства, вказуючи, що від усіх людей очікується бути гетеросексуальними та сісгендерними (тобто аби стать і гендерна ідентичність збігалися). Відповідно, ЛГБТ та квіри не вписуються у норму відподвідно до своєї статі, гендеру чи сексуальної орієнтації, є дискримінованими.[12]
  • В соціологічних дослідженнях, напроти, більше наголошується на структурних аспектах сексизму. Тут це означає, що сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка розглядаються як соціальні практики, які привілеюють чоловіків і підкорюють жінок. Через це знижується цінність поведінки жінок та для чоловіків і жінок фіксуються певні ролі. Такий підхід наголошує на дискримінуючих механізмах суспільних систем (тут патріархат) та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, ейджизм, гандікапізм чи специфізм.[13]

Генералізація[ред.ред. код]

Філософія сексистського відношення засновується на тому, що людські істоти можуть бути пояснені і оцінені на основі ключових характеристик груп, до яких вони належать, в даному випадку до чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок і не враховує людей, які ніяк себе не ідентифікують або ідентифікують до обох.

Гендер Ненависть Страх Антидискримінація
жінка мізогінія жінофобія фемінізм
чоловік мізандрія андрофобія маскулізм
гермафродит місандрогінія андрогінофобія ЛГБТ
транссексуал трансофобія трансофобія ЛГБТ
гендерквір антигендерквір ЛГБТ

Гендерні стереотипи[ред.ред. код]

Гендерні стереотипи є широко розповсюдженими переконаннями про характеристику і поведінку чоловіків, жінок та трансгендерних людей.[14] Гендерні стереотипи є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вести себе». Члени будь-якої статі, які відхиляються від розпорядчих гендерних стереотипів, караються. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «с*ками», в той час чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки» або «баби».[15]

Емпіричні дослідження показали широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими, ніж жінки в більшості речей. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той час як жінки кращі в інших (приміром, задачі по вихованню).[16][17][18] Наприклад, Фіске та її колеги опитали дев'ять вибірок із різних регіонів Сполучених Штатів, і виявили, що члени цих вибірок, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенції.[19]

Гендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, стереотип загрози може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.[20][21] Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упередженні самооцінки» мають далекосяжні наслідки, оскільки вони можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.[22][23]

Гендерні стереотипи іноді створюються і застосовуються в ранньому віці. Були розглянуті різні заходи, в тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами в цьому віці. Одне із досліджень було зроблене А. Вінгом. В ньому діти читали «Нове плаття Білла» Енн Файн, а потім обговорювали його зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім співставити це зі ситуацією у світі в цілому. Це був доказ того, що дитячий розгляд «різного лікування, що отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм викоремити ці стереотипи і закликав їх до того, щоб кинути їм виклик.

Вияви[ред.ред. код]

Сексизм може приймати різні форми, іноді досить тонкі або підсвідомі. Наприклад, Смітсонівський музей американського мистецтва звітує в своєму дослідженні американського цивільного мистецтва (2011) про те, що існує 5193 публічних пам'ятників в США, які зображують людей — і лише 394 з них зображують жінок.

Дискримінація в трудовій діяльності[ред.ред. код]

  • Заборона (або суспільне несхвалення) особам певної статі займатися деякими професіями або займати певні посади тільки на тій підставі, що вони належать до цієї статі, або з аргументацією, що зводиться до даного засновку.[24][25]
  • Нижча оплата праці людей певної статі, як правило — жінок.[26] Може виражатися в більш низькій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;[26][27] деякі організації відзначають, що в неформальній економіці розрив може бути ще значнішим[28]) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в Бюро перепису США статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жіночої статі становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76 відсотків від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)[29] (можна відзначити, що згідно з тими ж даними середньорічні доходи жінок лише трохи більше, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у чорношкірих[30], див. також расизм).
  • «Скляна стеля» — термін американського менеджменту, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині.
  • Більш високий пенсійний вік для чоловіків у багатьох країнах при меншій в середньому тривалості життя.
  • Нижча соціальна захищеність жінок, що веде до фемінізації, бідності і стрибкам її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.[31][32][33]

Дискримінація в мові[ред.ред. код]

  • Соціальні дослідження показали, що в якості загальних займенників використовується непропорційно велике число чоловічих образів щодо жіночих аналогів. Цим виключаються позиції жінок в гендерно неспецифічних випадках.[34]
  • Ототожнення понять «людина» і «чоловік». У багатьох європейських мовах вони позначаються одним словом: man у англійській, homme у французькій, Mann у німецькій.
  • Іменники чоловічого роду можуть використовуватись універсально для позначення осіб будь-якої статі, що не можна зазначити щодо іменників жіночого роду. Діє механізм включенності в граматичний чоловічий рід.[35] Для виправлення такого роду проявів мовної дискримінації антисексистськими ініціативами пропонуються фемінітиви та гендерно-нейтральна лексика.

Дискримінація в суспільній нормативності[ред.ред. код]

  • У більшості країн, де існує призовна система комплектації армії (строкова служба), призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок, при цьому, часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі.
  • Різна тривалість терміну служби призовників жіночої та чоловічої статі у разі призову, обов'язкового незалежно від статі.
  • У тих країнах, де юридичні норми передбачають свободу аборту, матір в більшості випадків має можливість одноосібно приймати рішення про народження дитини, в той час як батько зобов'язаний допомагати в утриманні їх спільних дітей незалежно від своєї згоди на їх народження, в тому числі і в ситуаціях, коли вагітність наступила в результаті обману з боку жінки (наприклад, внаслідок свідомо помилкової заяви про використання нею контрацептивів).
  • У певних ситуаціях від чоловіка може вимагатися зняття головного убору (наприклад, при виконанні державного гімну[36] або при відвідуванні церкви). При цьому від жінки в схожих випадках може вимагатися його надягання.
  • Більш негативне ставлення в суспільстві до чоловічої гомосексуальності, ніж до лесбіянства.[37][38] У деяких країнах (Зімбабве, Замбія та інші), де гомосексуальні контакти караються кримінально, під відповідну статтю потрапляють лише чоловіки. Аналогічна ситуація мала місце в Нацистській Німеччини («Параграф 175») і в СРСР («Стаття 121»).[39]
  • Переконання, що при розлученні діти повинні залишатися з матір'ю, а не з батьком (незалежно від особистих якостей і матеріальної забезпеченості батьків і прихильностей дітей).

Дискримінація в рекламі[ред.ред. код]

  • Поширене в рекламі використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів). Деякі соціальні експерти вважають, що така реклама через свою невідповідність реальному життю формує у їх споживачів комплекс неповноцінності.[40]
  • З іншого боку, з подібними рекламними образами часто пов'язаний ідеал чоловіка-мачо. Поширюючи його, реклама пропагує цілий світогляд і стиль життя та пропонує характерні взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно-знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовханими за межі «патріархальної культури».[41]
  • Критики примусової заборони сексистської реклами зазначають, що для ефектичної боротьби з нею потрібний, насамперед, достатньо високий рівень культури в суспільстві, який робив би невигідним для рекламістів використовувати подібні сексистські образи, суспільно тавруючи їх як «антирекламу».[42]

Дискримінація в політиці[ред.ред. код]

  • Непропорційне представлення у владі. Так, наприклад, в США, на конгресі 109-го скликання серед членів парламенту жінок було лише 82, зокрема жінки-сенатори — 14 осіб (14% від загальної кількості), а серед членів Палати представників жінки становлять 68 осіб (15,6%).[30]
  • Відсутність в деяких країнах виборчого права у жінок.

Дискримінація в освіті[ред.ред. код]

  • Статева належність як один із нормативів або як неформальна вимога для можливості вступу до навчального закладу. Зокрема це стосується військових навчальних закладів[43] або навчанню професій, які традиційно вважаються «жіночими».
  • Офіційна або неформальна залежність навчальної програми від статі в межах окремих навчальних закладів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии
  2. Денисова, А. А. {{{Заголовок}}}. — 1000 прим. — ISBN 5-86391-002-4
  3. Käthe Schirmacher: Der Sexualismus in der Sprache. In: Helene Stöcker (Hrsg.): Mutterschutz, Zeitschrift zur Reform der sexuellen Ethik. 1907.
  4. Simone de Beauvoir: Das andere Geschlecht. Sitte und Sexus der Frau. Reinbek bei Hamburg 1968.
  5. Nora Räthzel: Rassismustheorien: Geschlechterverhältnisse und Feminismus. In: Ruth Becker, Beate Kortendieck (Hrsg.): Handbuch Frauen- und Geschlechterforschung. Theorie, Methoden, Empirie. VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2004.
  6. Herrad Schenk: Geschlechterrollenwandel und Sexismus. Zur Sozialpsychologie geschlechtspezifischen Verhaltens. Beltz Verlag, Weinheim/ Basel 1979, S. 128f.
  7. Angela Davis: Rassismus und Sexismus. Schwarze Frauen und Klassenkampf in den USA. Elefantenpress, Berlin 1982.
  8. Anja Meulenbelt: Scheidelinien. Über Sexismus, Rassismus und Klassismus. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1998.
  9. Kimberle Crenshaw: Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence Against Women of Color. 1994.
  10. Thomas Eckes, Iris Six-Materna: Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus. In: Zeitschrift für Sozialpsychologie. 29, S. 224–238
  11. Ronny Werner, Gernot von Collani: :Eine deutsche Skala zu ambivalent — sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM). (PDF-Datei; 216 KB)
  12. Eva Fels, Dagmar Fink: Was ist Sexismus?
  13. Gleichstellungsseite der Alice-Salomon-Fachhochschule: Was ist Sexismus?
  14. Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256 — 57, ISBN 978-0-631-22774-8.
  15. Dividio, John F.; et al. The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.
  16. Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups. Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, doi:10.1037/0022-3514.71.1.25.
  17. Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts. Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.
  18. Williams, John E. and Deborah L. Best. Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study. Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.
  19. Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition. Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.
  20. Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance. Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.
  21. Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance. American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.
  22. Correll, Shelley J. (2001). Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments. American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691–1730.
  23. Correll, Shelley J. (2004). Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations. American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.
  24. Нижегородцев Д. (2 марта 2009 года). «Таких не берут в машинисты». «Взгляд». Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  25. «Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?». Петербург — Пятый канал. 21 мая 2009 года. Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  26. а б «Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report» (англійською). International Trade Union Confederation. 6 марта 2008 года. Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  27. «The Global Gender Pay Gap» (англійською). International Trade Union Confederation. февраль 2008. Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  28. Васильева П., Знаменский И., Латышева А. (12 апреля 2008 года). «Гендер/класс». Социалистическое движение «Вперёд». Архів оригіналу за 2011-08-24.  [недійсне посилання]
  29. «О ситуации с правами человека в США — 2006»
  30. а б «О ситуации с правами человека в США — 2006»
  31. Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь (2000). «Фактологические бюллетени: Феминизация бедности». Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН. Организация Объединённых Наций. Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  32. Колесова К. (30 сентября 2009 года). «Феминизация бедности как следствие экономического кризиса». Социалистическое движение «Вперёд». Архів оригіналу за 2011-08-24. 
  33. Денисова, А. А. {{{Заголовок}}}. — 1000 прим. — ISBN 5-86391-002-4
  34. Is the generic pronoun he still comprehended as excluding women? American Journal of Psychology, Vol. 122, No. 4, pp. 483–496.
  35. http://bukvar.su/sociologija/page,2,71770-Sociologicheskiiy-analiz-gendernoiy-asimmetrii-v-yazyke.html
  36. ФКЗ о государственном гимне, ст. 7
  37. Гетеросексуалы не любят геев из-за сексуальной необразованности и скрытых наклонностей
  38. Мужчины более склонны прощать возлюбленным измену с женщиной, чем с другим мужчиной
  39. Лесбиянки — жертвы Холокоста
  40. За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст
  41. http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html
  42. http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171
  43. Инструкция по организации и проведению приёма в суворовские военные, нахимовские военно-морские, военно-музыкальные училища и кадетские (морские кадетские, музыкальные кадетские) корпуса (в ред. Приказов Министра обороны РФ от 05.01.2002 N 13, от 22.09.2003 N 337)