Секст Юлій Фронтін
Секст Юлій Фронтін (лат. Sextus Julius Frontinus; бл. *40 рік — †103 рік) — давньоримський письменник, політичний і військовий діяч.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився приблизно у 40 році н. е. імовірно в Нарбоні (суч. Нарбонн) в сім'ї провінційного аристократа. Його молодість припала на досить бурхливий період в історії Риму — досить сказати, що він застав терор Калігули, правління Нерона і громадянську війну що слідувала за ними.
У 58 -64 роках Фронтин служив у Вірменії в якості командира одного з кавалерійських загонів. Там римська армія під командуванням Гнея Доміція Корбулона вела бойові дії. Згодом він включив живі приклади цієї війни у свій твір «Стратегематон».
Під час правління Гальби отримав звання сенатора, у 70 році, при Веспасіані зайняв посаду міського претора Риму. У 73 році став Консул-суффект, у 74 році направлений в якості легата (намісника) в провінцію Британія. На посаді легата домігся чималих успіхів, зокрема розгромив силурів. [1] У 78 році був змінений на посаді намісника Агріколою. У 86-87 рр. Фронтін призначений проконсулом Малої Азії. Чим Фронтін займався в наступні 10 років невідомо.
У 97 році новий імператор Нерва призначив Фронтіна доглядачем міського водопроводу Риму. Це була абсолютно незнайома область для Фронтіна, однак він не тільки глибоко вникнув у свої нові обов'язки, а й написав про це книгу.
У 100 році був ординарним консулом разом з Траяном. В останні роки життя став жерцем-авгуром [2], помер у 103 році.
Твори [ред.]
- De aquaeductu urbis Romae
- Strategematicon libri III
- De re militari
Примітки [ред.]
- ↑ Тацит . Життєпис Юлія Агріколи, 17
- ↑ Пліній Молодший . Листи, IV, 8