Секта Сото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зала Будди монастиря Ейхейдзі.
Зала Будди монастиря Содзідзі.

Се́кта Сото́ (яп. 曹洞宗, そうとうしゅう, со:то: сю: , «секта Цаоси і Дуншаня») — одна з буддистьких сект махаяністського вчення дзен в Японії. Походить від китайської секти Цаодун буддизму чань. Заснована у 13 столітті ченцем Доґеном. 

Короткі відомості[ред.ред. код]

Сото-сю позиціонує себе як вчення дзен, а не його окрема секта. Історично вона була поширена серед простолюдинів і військових нижнього і середнього класу Японії. З 19 століття вона є однією з найбільших дзенівських сект країни поряд із Ріндзай-сю.

Згідно з доктриною Сото-сю людина виривається з кола мук і перероджень сансари і може досягти просвітлення шляхом наближення до природи будди через постійну медитацію. Остання називається дзадзен і проводиться сидячи, що символізує сидячого будду Шак'ямуні. На відміну від інших японських сект течії дзен, у Сото-сю вважається, що просвітлення досягається лише за допомоги наставника, суворої аскези і тривалого життя чи служби в монастирі. Саме наставник визначає ступінь просвітлення і проводить церемонію передачі дхарми учневі, яка свідчить про досягнення ним рівня наставника.

Характерною рисою Сото-сю, яка відрізняє її від китайського аналога, є визнання користі священних текстів. Китайська Цаодун відкидає буддистький канон як зайвий і наполягає на важливості лише медитації і чуттєвого досвіду. З усіх буддистських сутр у Сото-сю вшановуються Сутра серця і Сутра Лотоса, а з додаткових текстів — твір Доґена «Скарбниця істинного ока Закону».

Основними святинями Сото-сю є монастирі Ейхейдзі у префектурі Фукуй та Содзідзі у префектурі Канаґава, Японія.

Монастирі[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]