Секта Сото
Се́кта Сото́ (яп. 曹洞宗, そうとうしゅう, со:то: сю: , «секта Цаоси і Дуншаня») — одна з буддистьких сект махаяністського вчення дзен в Японії. Походить від китайської секти Цаодун буддизму чань. Заснована у 13 століття ченцем Доґеном.
Зміст |
Короткі відомості [ред.]
Сото-сю позиціонує себе як вчення дзен, а не його окрема секта. Історично вона була поширена серед простолюдинів і військових нижнього і середнього класу Японії. З 19 століття вона є однією з найбільших дзенівських сект країни поряд із Ріндзай-сю.
Згідно з доктриною Сото-сю людина виривається з кола мук і перероджень сансари і може досягти просвітлення шляхом наближення до природи будди через постійну медитацію. Остання називається дзадзен і проводиться сидячи, що символізує сидячого будду Шак'ямуні. На відміну від інших японських сект течії дзен, у Сото-сю вважається, що просвітлення досягається лише за допомоги наставника, суворої аскези і тривалого життя чи службі в монастирі. Саме наставник визначає ступінь просвітлення і проводить церемонію передачі дхарми учневі, яка свідчить про досягнення ним рівня наставника.
Характерною рисою Сото-сю, яка відрізняє її від китайського аналога, є визнання користі священних текстів. Китайська ж Цаодун відкидає буддистький канон як зайвий і наполягає на важливості лише медитації і чуттєвого досвіду. З усіх буддистських сутр в Сото-сю вшановуються Сутра серця і Сутра Лотоса, а з додаткових текстів — твір Доґена «Скарбниця істинного ока Закону».
Основними святинями Сото-сю є монастирі Ейхейдзі у префектурі Фукуй та Содзідзі у префектурі Канаґава, Японія.
Монастирі [ред.]
Дивіться також [ред.]
- Доґен -- засновник секти Сото-сю, 13 ст.
- Цаодун
- Кодо Савакі
- Тайсен Десімару -- головний діяч розповсюдження Сото-сю в Європі, 60-ті роки 20 ст.
Джерела та література [ред.]
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт Сото-сю (яп.)
