Селегій Михайло Максимович
| Михайло Максимович Селегій | |
|---|---|
| Народження |
27 лютого 1897 м. Охтирка |
| Смерть | † ? |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання |
 Поручик Підполковник |
| Командування | старшина 20-го куреня 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Михайло Максимович Селегій (27 лютого 1897 — †?) — підполковник Армії УНР.
Народився у м. Охтирка. Останнє звання у російській армії — поручик.
На службі в Дієвій армії УНР з 1919 р. У 1920–1922 рр. — старшина 20-го куреня 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
1923 року у видавництві «Веселка» у Каліші вийшла спільна збірка поезій М. Селегія, Є. Маланюка й М. Осики.[1]
У 1923 повернувся в Україну хворий на сухоти і в 1924 помер. Про це згадує М.Островерха в книзі "Гомін здалека".
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маланюк, Євген Филимонович. Земля й залізо (Електронна копія): третя кн. віршів / Евген Маланюк. — Електрон. текст. дані (1 файл : 21,7 Мб). — Париж: Тризуб, 1929. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 6 травня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С. 34-36.