Селькупи
| Селькупи сёлькуп, солькуп, суссе кум, чумыль-куп, шолькуп, шошкум |
|
|---|---|
 Селькуп |
|
| Загальна кількість | 4 400 |
| Найбільші розселення | Росія: 4 249 (Всероссийская перепись 2002 р.)[1]
62 (перепис 2001)[2] |
| Близькі етнічні групи | самоїди |
| Мова | селькупська мова |
| Релігія | анімізм, шаманізм,православ'я |
Сельку́пы (селькуп. сёльӄуп, суссе ӄум, чумыль-ӄуп, шельӄуп, шешӄум; затаріле — остяки-самоєди) — самодійський автохтонний народ, що мешкає переважно в Західному Сибіру. До 1930-х їх називали остяками-самоєдами.
Зміст |
Чисельність і розселення [ред.]
Чисельність в Росії — близько 4250 чол. (за переписом 2002 року).
Селькупи живуть на півночі Томської (1787 чол.) та Тюменської (1857 чол.) областей (зокрема, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі — 1797 чол.) і в Красноярському краї (412 чол.).
Існують дві групи селькупів — північна (самознава — «солькуп», «шолькуп») і південна (самознава — «чумиль куп», «суссе кум» або «шош кум»). Північні селькупи живуть на сході Ямало-Ненецького автономного округу (Красноселькупський район) та півночі Красноярського краю (Туруханський район). Південні селькупи живуть на півночі Томської області (Колпашевскій район, північ Парабельского та Каргасокского районів). Існує також класифікація з складнішою географічної прив'язкою: кетські селькупи (сюсюкуми), обські селькупи (шошкупи) [3] тощо.
Селькупськоими національними адміністративно-територіальними утвореннями є Красноселькупський район та Іванкінське національне сільське поселення в Колпашевському районі Томської області.
Чисельність селькупи в Росії:
Мова і релігія [ред.]
Селькупська мова належить до самодійської групі уральських мов. Традиційні вірування — анімізм, шаманізм[4][5].
Історія [ред.]
Наприкінці XVI століття існувало племінне об'єднання селькупи, яке в російських джерелах називається «Ряба Орда».
Селькупознавці [ред.]
- Григоровський Микола Петрович
- Прокоф'єв Георгій Миколайович
- Кузнецова Аріадна Іванівна
- Хелимський Євген Арнольдович
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г д «Всероссийская перепись населения 2002 года». Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-12-24.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001.
- ↑ Мифологическая проза малых народов Сибири и Дальнего Востока
- ↑ http://красноярский-край.рф/society/nations/etnoatlas/0/etno_id/126
- ↑ Селькупы
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Selkup |
- селькупи в XVII—XX століттях
- Фотографії — Фатєєв І. С. селькупи річки тою 1938, 1940 роки
- Селькупи на сайті Асоціації корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу
- Етнічна ідентифікація південних селькупи (реферат)
Література [ред.]
- Селькупи // Сибір. Атлас Азіатської Росії. — М.: Топ-книга, ФЄОР, Дизайн. Інформація. Картографія, 2007. — 664 с. — ISBN 5-287-00413-3
- Селькупи // Народи Росії. Атлас культур та релігій. — М.: Дизайн. Інформація. Картографія, 2010. — 320 с. — ISBN 978-5-287-00718-8
- Народи Росії: живописний альбом, Санкт-Петербург, друкарня Товариства «Громадська Користь», 3 грудня 1877, ст. 485
