Сельма Лагерльоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сельма Лагерльоф
Selma Ottiliana Lovisa Lagerlöf
Портрет Сельми Лагерльоф, роботи Карла Ларсона, 1908
Ім'я при народженні:	Лаґерлеф Сельма Оттіліа Ловіса
Дата народження:	20 листопада 1858
Місце народження:	Вермланд, Швеція
Дата смерті:	16 березня 1940
Місце смерті:	Морбакка
Рід діяльності:
Премії:	Нобелівська премія з літератури

Сельма Лагерльоф – шведська письменниця, автор художніх, історичних, краєзнавчих книг. Перша письменниця, відзначена Нобелівською премією. Її перу належить казка "Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції.".
Сельма Лагерльоф, шведська письменниця, що в 1909 році стала першою жінкою – письменницею, відзначеною Нобелівською премією по літературі "...у знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці...". Народилася 20 листопада 1858 року в Морбакке, у провінції Вермланд у південній Швеції в родині відставного армійського офіцера. Її твори йдуть коріннями в легенди й саги Скандії. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельме тягу до народних казок і легенд.
Освіту Лагерльоф одержала в Королівській жіночій академії в Стокгольмі, що закінчила в 1882 році, ставши вчителькою. Вона працювала в школі для дівчинок у Ландскроні, тоді й почала писати перший роман. Початкові глави Лагерльоф відправила на літературний конкурс, спонсором якого був журнал "Іdun".
Сельма не тільки одержала премію, крім того, з нею був укладений договір на публікацію всієї книги. За підтримки подруги, баронеси Софі Алдеспарре, Лагерльоф написала свій перший роман "Сага про Йосте Берлінге", опублікований в 1891 році. Наступний її роман, "Невидимі ланцюги", побачив світ в 1894 році. У тому ж році вона зустрілася із Софі Елкін, що стала її подругою на все життя.
Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку з боку Шведської Академії, Сельма Лагерльоф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елкін по Італії й Сицилії письменниця надрукувала "Чудеса Антихриста", роман про Сицилію. Подорож у Єгипет і Палестину ( 1899-1900) надихнула її на дилогію "Єрусалим"( 1901-1902), що принесла їй славу видатної шведської романістки. В 1904 році Лагерльоф викупила будинок свого дитинства в Морбакке, що в 1880- х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.
Найпопулярніша дитяча книга Лагерльоф, " Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції ", з'явилася в 1906 році. В 20-х роках ХХ століття Лагерльоф звернулася у своїй творчості до жіночої теми, вона пише розповіді, історичну трилогію – "Перстень Левеншельдов", "Шарлотта Левеншельд", "Ганна Сверд", – і біографію скандинавського письменника Закариаса Топеліуса.
Автобіографія самої письменниці, що складає декілька томів, користувалася в 1930-х роках великою популярністю. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерльоф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань нацистів.
Коли Фінляндія боролася в "Зимовій війні" із Росією, Лагерльоф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль Нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерльоф померла у своєму будинку в Морбакке. Багатьох героїв Сельмы Лагерльоф перенесено на кіноекран, по казці " Дивовижна подорож Нільса ..." у різних країнах снято не один мультфільм.

п • о • р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Бйорнсон (1903) • Містраль / Ечеґерай І Ейзаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лаґерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) •Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Ґ'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартинес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Люїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Ґолсворсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Силланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жид (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Рассел (1950) •
1951—1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчілль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хименес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976—2000	Беллоу (1976) • Алейсандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсіа Маркес (1982) • Голдинг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродский (1987) • Магфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Хіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаго (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)
2001—2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007)