Сель (паводок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сель
Валуни, які залишив сель

Сель — раптовий короткочасний бурхливий паводок на гірських річках, потічках, ущелинах з величезною кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Селі характеризуються високим вмістом твердого матеріалу, що виникають в гірських районах, де є великі запаси пухкого уламкового матеріалу, під час дощів, при інтенсивному таненні снігу і льоду, а також при прориві озер. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди є сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, промив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах, неправильна організація обвалів та підвищена загазованість повітря, що згубно діє на ґрунтово-рослинний покрив.

Класифікація[ред.ред. код]

  • За ґранулометричним складом уламкового матеріалу розрізняють С. грязьові (частинки 2 мм менше 10%), жорствові (галька і валуни менше 10%), галькові (галька і валуни понад 10%, але валунів менше 10%), валунні (валуни і брили понад 10%). С. рухаються, як правило, валами висотою 3-10 м.
  • Залежно від висоти селевих потоків, басейни поділяються на високогірні (2,5 км і більше), середньогірні (1,0-2,5 км) та низькогірні (до 1 км).
  • За селеактивністю басейни поділяються на три групи: перша — сильноселеносні, що вирізняються інтенсивним створенням та наявністю рихлих уламків; їх селева здатність дорівнює 15-35 тис. м³ виносів з 1км2 активної площі за один сель; друга — середньоселеносні, що вирізняються інтенсивними процесами вивітрювання і ерозії; їх селева здатність значно нижча і має величину в межах 5-15 тис. м³; третя — слабоселеносні, що мають менш інтенсивне вивітрювання і недорозвинену гідрографічну сітку з деякою деформацією русла та схилів; їх селева здатність становить до 5 тис. м². С. можуть текти в турбулентному і ламінарному режимі, швидкість руху від 2 до 10-15 м/с. Тривалість проходження С. 1-3 год., іноді понад 12 год. Густина потоків 1,1-2,0 т/м³. Макс. витрати селевих потоків складають в осн. тисячі м³, об'єм сумарних виносів твердого матеріалу — десятки млн м3, крупність уламків до 3-4 м, маса 100–200 т. За потужністю (об'ємом) С. можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності. Катастрофічні характеризуються виносом матеріалу понад 1 млн мЗ і спостерігаються, як правило, на земній кулі один раз в 30-50 років. Потужні виносять матеріал об'ємом 100 тис. мЗ і виникають рідко. При селях малої потужності виноситься матеріалу близько 10 тис. мЗ, і виникають такі селі щорічно, іноді декілька разів на рік.

Методи боротьби[ред.ред. код]

Боротьба з С. ведеться шляхом закріплення ґрунтів (наприклад, холодоаґентом), створенням рослинного покриву, будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд (дамб).

Селі в Україні[ред.ред. код]

В Україні селеві процеси спостерігаються у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Наприклад, з періодичністю 11-12 років проходять селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. До катастрофічних тут належать селі з об'ємом виносу 10-100 тис. м³ та періодичністю 1-5 років. Площа ураження селевими потоками становить від З до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9% території, в Закарпатській області — на 40%, в Чернівецькій — 15%, в Івано-Франківській — 33%.

Література[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4

Посилання[ред.ред. код]