Селіґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Селіґер
Селіґер
Координати 57°13′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 57.217° пн. ш. 33.000° сх. д. / 57.217; 33.000
Розміри
Площа поверхні, км2 260 км²
Висота над рівнем моря, м 205 м
Макс. глибина, м 24 м
Розмір 66 x 37 км
Берегова лінія 528 км
Басейн
Вливаються річки Крапівенка, Сорога і Серемуха
Витікають річки Селіжаровка
Площа басейну 2 275 км²
Країни басейну Росія
Острови 160

Селіґер, Селігер (рос. Селигер, давньорус. Серегѣръ) — озеро в Росії, на Валдайський височині (в басейні Волги); 212 км², глибина до 24 м.

Географія і гідрографія[ред.ред. код]

Площа озера 260 км², зокрема близько 38 км² припадає на острови (їх на Селіґері понад 160). Найбільший — Хачин.

Площа всього басейну — 2275 км².

Селіґер приймає 110 приток (найбільш великі — річки Крапівенка, Сорога і Серемуха), а з нього витікає лише одна річка Селіжаровка. Озеро, що розташоване на висоті 205 метрів над рівнем моря, льодовикового походження. Цим пояснюється його своєрідна форма — це не озеро в звичному понятті, а швидше ланцюжок озер, що протягнулися з півночі на південь на 100 км і пов'язаних між собою короткими вузькими протоками.

На Селіґері налічується 24 плеси, найбільші — Полновський, Осташківський, Кравотинський, Селіжаровський, Троїцкий, Сосницький, Нижньокотицький і Березовський. Окремі частини озера носять самостійні назви: озера Вясцо, Велічко, Серемо, Глибоке, Довге, Святе, Сватіца та інші.

Вода в Селіґері дуже прозора, прозорість досягає 5 метрів.

На березі південної частини озера Селіґер розташовано місто Осташків.

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про Селіґер зустрічаються в руських літописах 12-13 століть. В ті часи озеро, що називалося частіше Сереґер, входило до складу жвавих новгородських шляхів. Ці пересування по Селіґеру перш за все і відображені в літописах. Так, в 1199 році, по дорозі з міста Новгород у Владимир, на Селіґері помер новгородський архієпископ Меркурій. Під 1216 роком збереглася звістка, що новгородці «ходили Сереґером на верх річки Волга».

Свою назву Селіґер отримав від перших мешканців цього краю — стародавніх фіннів. У перекладі з фінської Селіґер тлумачиться як «озеро на волоці», «прозоре озеро», «порізане озеро».

Культура[ред.ред. код]

Монастир Нілова Пустош
Компьютерна обробка фото 1910 року С. М. Прокудіна-Горського

На озері, на острові Столбний розташований монастир Нілова Пустош, заснований на честь Ніла Столбенського.

Флора і фауна[ред.ред. код]

У Селіґері мешкає близько 30 видів риб (промислове значення мають снєток, лящ, щука, судак, минь, ряпушка, в'язь), ведуться роботи з акліматизації вугря, пеляді, коропа.

В околицях Селіґера збереглися такі ссавці, як лось, свиня дика, ведмідь бурий, вовк, лисиця руда, заєць, вивірка лісова, куниця лісова, бобер європейський, різноманітні кажани. Тут акліматизовано єнота уссурійського.

З птахів є чапля, журавель сірий, качка, чайка (можливо, мартини?), рябчик, сорока, дятел.

Судноплавство[ред.ред. код]

Селіґер — судноплавне озеро.[1] Пасажирські перевезення здійснюються судами типу «Москва», «Москвич», МО а також судами інших типів. В Осташкові є річковий вокзал, на багатьох островах є пристані.

Також на озері діють поромні переправи.

Туризм[ред.ред. код]

Селіґер — популярне місце автомобільного, водного, велосипедного туризму. Є численні бази відпочинку та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]