Семей (пророк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Семей, Шемая (івр. שְׁמַעְיָה‎ (šəma‘jāh) та івр. שְׁמַעְיָהוּ‎ (šəma‘jāhû) — Ягве почув, Х ст. до н. е) — пророк Старого Завіту часів Соломона та Ровоама. Літописець царя Ровоама[1].

Ровоам був спадкоємцем ізраїльського царя Соломона, однак накликав на себе гнів народу, відмовившись знизити податки, сталі при батькові. Ізраїльський народ зібрався в Сихемі, повстав і відокремився від Ровоама. На боці царя залишилося тільки коліно Юди і Веніаміна. Десять північних колін заснували нове Ізраїльське царство і обрали собі царем помазаного пророком Ахією — Єровоама I. Ровоам намагався відвоювати десять колін, але чоловік Божий Семей попередив його про безнадійність цього плану[2]:

« «Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і всьому домові Юди та Веніямина та й решті народу: Так каже Господь: Не вступайте на війну проти ваших братів, синів Ізраїля. Вертайтеся кожний додому: від мене бо так сталось.» Послухались вони слова Господнього та й повернулися з дороги, за словом Господнім.  »

Згідно з текстом Біблії[3], це відокремлення було покаранням за гріхи Соломона, батька Ровоама. Як зміцнив Ровоам свою царську владу й став сильним, то покинув закон Господній, а з ним і ввесь Ізраїль. На п'ятому році царювання Ровоама фараон Шешонк I (Шішак) напав на Юдею. Тоді пророк прийшов до царя та князів знову[4]:

« Тоді пророк Шемая прийшов до Ровоама й до юдейських князів, що зібрались були в Єрусалимі, рятуючися від Шішака, і сказав їм: «Так говорить Господь: Ви покинули мене, за те ж і я вас покидаю в руки Шішакові.» І покорилися князі Ізраїля й цар..  »

Оскільки було прийняте таке рішення, то Господь послав через Шемаю наступні слова[5]:

« «Вони смирились: я їх не знищу, дам їм на деякий час трохи пільги, і гнів мій не виллється на Єрусалим через Шішака; одначе, вони будуть його рабами, щоб знали, що то значить мені служити й служити земним царствам.»  »

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Шемая у bibelwissenschaft.de(нім.)

Джерела[ред.ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.