Семенець Сергій Володимирович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Семенець Сергій Володимирович | ||
 |
||
| Народний депутат УРСР (XII скликання) Народний депутат України (І скликання) |
||
|---|---|---|
| Час на посаді: | ||
| 15 травня 1990 — 10 травня 1994 | ||
|
Голова Київської Партії регіонів
|
||
| Час на посаді: | ||
| 2001 — 2001 | ||
| Наступник | Горбаль Василь Михайлович | |
|
Голова Секретаріату політичної партії «Україна Соборна»
|
||
|
|
||
| Народився | 22 вересня 1960 (48 років) м.Ічня |
|
| Виборчий округ | Борзнянський виборчий округ N 443 | |
| Громадянство |  Україна |
|
| Національність | українець | |
| Політична партія | КПРС, Партія регіонів, «Україна Соборна» | |
| Професія | географ | |
| Релігія | православний | |
Сергі́й Володи́мирович Семене́ць (*22 вересня 1960) — український політик, партійний та громадський діяч.
Перший секретар Ічнянських райкомів ЛКСМУ та КПРС. Народний депутат України І скликання. Голова Секретаріату політичної партії «Україна Соборна».
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився 22 вересня 1960 року в Ічні на Чернігівщині. Після школи працював слюсарем місцевого автопідприємства № 24033. У 1985 р. закінчив географічний факультет КДУ ім. Тараса Шевченка (кафедра економічної географії).
У 1985-86 роках служив у радянській армії в м. Біла Церква. Був командиром гранатометного взводу, згодом — роти.
[ред.] Діяльність
[ред.] Комсомол, КПРС
Протягом 1987—1990 р.р. — інструктор, другий і, зрештою, перший секретар Ічнянського райкому комсомолу. Член КПРС з 1989 року. Перший секретар Ічнянського райкому КПРС[1]. Двічі обирався депутатом Ічнянської районної ради.
Пленумом Ічнянського райкому ЛКСМУ висунутий кандидатом у народні депутати УРСР по Борзнянському виборчому округу № 443. Обраний до Верховної Ради 18 березня 1990 року (в другому турі набрав 52.33 % голосів[2]).
[ред.] Верховна Рада
15 травня 1990 став депутатом Верховної Ради «історичного скликання» — XII за хронологією УРСР і І-го — України (після проголошення незалежності). Приєднався до Демблоку.
Входив до першого в історії українського парламентаризму демократичного депутатського об'єднання «Народна Рада», фракції Конгресу національно-демократичних сил, депутатської групи Народного Руху України. У 1991 вийшов з КПРС.
Був членом комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських та міжнаціональних відносин. Співавтор тексту Декларації про державний суверенітет України та її альтернативного проекту, ряду інших законодавчих актів. Входив до тимчасової комісії Верховної Ради у питанні щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України[3].
На посаді заступника голови спеціальної робочої групи при Президії Верховної Ради з питань ратифікації Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СССР-США (СНО-1, рос. СНВ-1, англ. START-1) та приєднання України до Договору про непоширення ядерних озброєнь (ДНЯО) виступав за доцільність збереження Україною ядерного статусу та приєднання до ДНЯО у якості ядерної держави.
Учасник депутатської робочої групи для проробки питань, пов'язаних з удосконаленням системи національної безпеки України[4]. Як народний депутат, сприяв становленню Збройних (зокрема Військово-морських) сил, Рахункової палати України.
[ред.] Громадська, державна та…
- 1994—1997 — директор дослідницьких та прикладних програм Центру українських досліджень (Київ).
- 1997—1998 — начальник відділу, заступник директора департаменту Рахункової палати України.
- З листопада 1998 — виконавчий директор та член правління всеукраїнської громадської організації «Україна. Порядок денний на ХХІ століття».
- З вересня 1999 — директор Інституту сталого розвитку.
[ред.] … партійна робота
У 2001 році був членом президії, головою Київської міської організації Партії регіонів[5].
У 2004—2005 р.р. — ініціатор створення, член оргкомітету політичної партії «Україна Соборна». З 2005 — голова її Секретаріату.
У 2006 році кандидував в народні депутати за списком Українського народного блоку Костенка і Плюща по квоті політичної партії «Україна Соборна», був заступником керівника виборчого штабу блоку.
У 2008 — кандидат в народні депутати за списком Українського Народного Блоку на дочасних виборах до Верховної Ради України, керівник штабу виборчого блоку.
У 2008 — ініціатор створення громадсько-політичного об'єднання «Український Блок», член президії, заступник голови Генерального секретаріату Блоку.
[ред.] Нагороди
- Почесна відзнака ВМС України «Ініціативна група ВМС».
[ред.] Примітки
- ↑ Постанова Верховної Ради УРСР № 4-XII від 15 травня 1990
- ↑ У 1-му турі явка виборців — 97.8 %, за Семенця — 31.0 %. У 2-му турі явка 95.9 %, за — 52.3 %. 3 суперники, основний — М. Г. Ященко, 1-й тур — 37.5 %, 2-й тур — 43.5 % (дані www.politicians.com.ua)
- ↑ Постанова Верховної Ради УРСР № 999-XII від 25 квітня 1991
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 2023-XII від 23 грудня 1991
- ↑ Герої нашого часу. Семенець Сергій Володимирович
