Семюел Лірой Джексон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Семюел Л. Джексон)
Перейти до: навігація, пошук
Семюел Л. Джексон
Семюел Лірой Джексон
Samuel L. Jackson by Gage Skidmore.jpg
Семюел Л. Джексон на Комік-Коні 2013 року
Ім’я при народженні Семюел Лірой Джексон
Samuel Leroy Jackson
Народження 21 грудня 1948(1948-12-21) (65 років)
Атланта, Джорджія, США
Громадянство США США
Національність Американець
Роки діяльності 1972 — по сьогодні
Дружина ЛаТаня Річардсон
Сторінка в інтернеті http://www.samuelljackson.com/

Се́мюел Лірой Дже́ксон, або Семюел Л. Джексон (Samuel Leroy Jackson, або Samuel L. Jackson; * 21 грудня 1948, Атланта, Джорджія) — американський актор.

Дитинство[ред.ред. код]

Семюел Джексон народився 1948 року в Атланті. Його дитинство пройшло на Півдні США, в місті Чаттануга, штат Джорджія, де й досі існує певна расова упередженість. Він пам'ятає написи на дверях магазинів та кав'ярень: «Неграм і собакам вхід заборонено». Семюел був одинаком у родині, бо батько невдовзі після народження сина вступив до армії і не дуже переймався його долею. Коли ж мати почала вимагати гроші на виховання дитини, то він взагалі звільнився з армії і зник у невідомому напрямку. Вже дорослим Семюел бачився з батьком, що з'явився у Канзас-Сіті (штат Міссурі), але з тієї зустрічі виніс прикре усвідомлення того, що у батька немає жодних батьківських почуттів. Сина виховувала мати, Елізабет Джексон, та батьки матері, бо вона мусила працювати. Власне від матері він і перейняв любов до кіно, бо це була єдина розвага їх родини, котру вони могли собі дозволити.

Навчання[ред.ред. код]

Після закінчення школи вивчав акторський фах у коледжі «Морхаус» в Атланті. Оскільки це були часи протесту проти війни у В'єтнамі та усвідомлення чорношкірим населенням США своєї власної ідентичності, то й молодий Джексон належав до активістів боротьби за права чорношкірого населення. Він та його колеги зайняли приміщення коледжу і протягом двох з половиною днів тримали заручниками викладачів вимагаючи ввести викладання предметів з історії та культури їх народу.

За насильницькі дії Семюела на певний час відрахували з коледжу, але після поновлення навчання він став віддавати більше часу науці, ніж політиці.

Початок творчості[ред.ред. код]

Після закінчення коледжу Семюел разом з колегами на початку 1970-х років організував в Атланті театральну трупу «Лише ми» (Just Us), в якій здобував перший практичний досвід. Потім працював у театрах Сан-Франциско та Нью-Йорка, почав з'являтися в незначних ролях на телебаченні, і у кіно дебютував у фільмі режисера Мілоша Формана «Регтайм». Глядачі можливо пам'ятають його в ролі одного з негритянських активістів, що окупували міську бібліотеку. Але помірковане визнання йому принесли ролі в чотирьох фільмах найвідомішого негритянського режисера США Спайка Лі, що також відомий як активіст руху за права негритянської меншини. Співпраця Лі та Джексона базувалася не лише на спільних політичних переконаннях, а й на тому, що обоє походять з Атланти і Лі також навчався у коледжі «Морхаус», хоча й дещо пізніше, ніж Джексон. Спочатку Джексон з'являється у фільмі Лі «Шкільне приголомшення», потім у наступних стрічках цього режисера «Роби вірні речі» та «Більше хороших блюзів».

Семюел Л. Джексон в Лос-Анджелесі (2006)

Найвдалішим був їх четвертий спільний фільм «Лихоманка в джунглях». За роль Гатора, харизматичного наркомана-дегенерата, Джексон здобув нагороду Спілки нью-йоркських кінокритиків. Ця роль також справила на журі Каннського кінофестивалю 1991 року таке враження, що вперше і, поки що, востаннє в історії цього фестивалю актору було присуджено спеціальний приз за краще виконання другопланової ролі (в Каннах вручають приз лише за краще виконання головної ролі).

Успіх[ред.ред. код]

І все ж переломним моментом його кар'єри стала роль найманого вбивці Жюля в фільмі «Кримінальне чтиво», котрий залюбки цитує «Біблію» перед виконанням своєї «роботи». За цю роль актор мав номінації на «Золотий глобус» та «Оскар», але хоча й не отримав ці нагороди, зате надійшло безліч пропозицій ролей в інших фільмах. Відтоді він знімається безупинно і є одним з найбільш зайнятих акторів американського кіно: в середньому 5 кіноролей на рік. І не аби яких, а справді вартих уваги.

Джексон є надзвичайно різнобічним актором. Про його комедійне обдарування свідчить хоча б пародійна стрічка «Заряджена зброя». Якщо вимірювати успіх актора розміром гонорару за фільм, то за роль у стрічці «Посередник» Семюел отримав 5 мільйонів доларів. Але є ще й престиж. Саме цим можна пояснити той факт, що його запросили на одну з ролей у наступній серії кінотрилогії «Зоряних воєн».

З дружиною ЛаТанею 2005 року

Особисте життя[ред.ред. код]

З 1970 року супутницею його життя є негритянська акторка ЛаТаня Річардсон. Офіційно вони взяли шлюб 1980 року. Зараз виховують 16-річну доньку Зої. Джексон говорить, що в минулому він завдав своїй дружині багато прикростей. Бо в його житті були алкоголь, наркотики та інші жінки. Витримка та віра ЛаТані врятували Семюелу не лише професійну кар'єру, але й життя. Про наркотичну залежність чоловіка вона дізналася лише тоді, коли знайшла його непритомним у ванні після прийому чергової дози. Саме вона змусила Семюела після цього випадку наприкінці 1980-х років пройти лікування. Завдяки їй він повернувся до нормального життя та зміг отримати ролі в кіно. Джексони все життя прожили у Нью-Йорку, бо Семюел в ті часи частіше грав у театрах на Бродвеї, але після зливи кінопропозицій після успіху «Кримінального чтива» у 1994 сім'я перебралася до Лос-Анджелеса.

Фільмографія[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Рік Назва Нагорода Результат
1991 Тропічна лихоманка Kansas City Film Critics Circle Award за найкращу чоловічу роль другого плану Перемога
New York Film Critics Circle Award за найкращу чоловічу роль другого плану Перемога
Chicago Film Critics Association Award за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
1994 Кримінальне чтиво Премія БАФТА за найкращу чоловічу роль другого плану Перемога
«Незалежний дух» Перемога
Society of Texas Film Critics Award за найкращу чоловічу роль Перемога
National Society of Film Critics Award за найкращу чоловічу роль (2 місце) Перемога
National Society of Film Critics Award за найкращу чоловічу роль другого плану (2-місце) Перемога
New York Film Critics Circle Award за найкращу чоловічу роль другого плану (2 місце) Перемога
Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
Chicago Film Critics Association Award за найкращу чоловічу роль Номінація
Chlotrudis Award за найкращу чоловічу роль Номінація
Chlotrudis Award за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
MTV Movie Award за найкращий дует акторівДжоном Траволтою) Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
1996 Час вбивати, Час вбивати Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану Номінація
Рокова вісімка «Незалежний дух» Номінація
1997 Один вісім сім San Diego Film Critics Society's Body of Work Award Перемога
Прихисток Єви American Black Film Festival Award за найкращу роль Перемога
«Незалежний дух» Перемога
San Diego Film Critics Society's Body of Work Award Перемога
Премія «Супутник» за найкращу чоловічу роль другого плану у повнометражному фільмі Перемога
NAACP Image Award for Outstanding Lead Actor in a Motion Picture Номінація
Джекі Браун San Diego Film Critics Society's Body of Work Award
Перемога
Срібний ведмідь найкращому актору (Берлін)[1] Перемога
Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — Комедія або мюзикл Номінація
2004 Grand Theft Auto: San Andreas Spike Video Game Awards за найкраще виконання чоловічої ролі Перемога
Суперсімейка Black Entertainment Television Comedy Award for Best Performance in an Animated Theatrical Film Перемога
Премія «Енні» за найкраще озвучування анімаційного фільму Номінація
2005 Тренер Картер Image Award for Outstanding Actor in a Motion Picture Перемога
Black Movie Award Outstanding Lead Actor in a Motion Picture Номінація
Black Reel Award for Best Actor Номінація
2006 Будинок хоробрих Prism Award for Performance in a Feature Film Номінація
2008 Залізна людина IGN Award за найкраще камео[2] Перемога
2010 Мати та дитина Black Reel Award for Best Supporting Actor Номінація
«Незалежний дух» Номінація
2011 Тор IGN Award за найкраще камео Номінація
2013 Джанґо вільний MTV Movie Award за найкращий WTF момент Джеймі Фоксом) Перемога
Black Reel Award for Best Supporting Actor Перемога
NAACP Image Award for Best Supporting Actor Перемога
MTV Movie Award за найкращий дует Леонардо ДіКапріо) Номінація

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Berlinale: 1998 Prize Winners». berlinale.de. Процитовано 2012-01-16. 
  2. «2008 IGN Award for Best Cameo». IGN. Процитовано 13 листопада 2011. 

Посилання[ред.ред. код]


Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.