Семіпелагіанізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Семіпелагіанізм — секта, що виникла у V столітті. Її засновниками були Фауст де Реєс, Вісент де Лерін та Жуан Касіано, а також багато богословів Галії. Мали на меті примирення пелагіаністів з ортодоксальною християнською церквою.

Була оголошена єрессю під час Другого собору в Оранжі 529 року.

Література[ред.ред. код]

  • J. Pohle, Semipelagianism, in The Catholic Encyclopedia, Éd. Robert Appleton Company, New York, 1912.
  • Noël Duval, Jacques Fontaine, Paul-Albert Février, Jean-Charles Picard et Guy Barruol, Naissance des arts chrétiens, Éd. Ministère de la Culture/Imprimerie Nationale, Paris, 1991, ISBN 2-11-081114-5
  • Paul-Albert Février, Saints fondateurs et traditions hagiographiques in Le peuple des saints. Croyances et dévotions en Provence et Comtat Venaissin des origines à la fin du Moyen Âge, Académie de Vaucluse, / Éd. Aubanel, Avignon, 1987 ISBN 2-906908-00-2

Джерела[ред.ред. код]