Сенполія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сенполія
Фіолетова африканська фіалка
Фіолетова африканська фіалка
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Геснерієві (Gesneriaceae)
Підродина: Cyrtandroideae
Триба: Didymocarpeae
Рід: Сенполія (Saintpaulia)
Saintpaulia [H.Wendl.] (1893)
Види
  • Saintpaulia brevipilosa
  • Saintpaulia confusa
  • Saintpaulia difficilis
  • Saintpaulia diplotricha
  • Saintpaulia goetzeana
  • Saintpaulia grandifolia
  • Saintpaulia grotei
  • Saintpaulia intermedia
  • Saintpaulia ionantha
  • Saintpaulia cf. ionantha 19710860
  • Saintpaulia cf. ionantha V24
  • Saintpaulia magungensis
  • Saintpaulia nitida
  • Saintpaulia cf. nitida 'Kwamtili.4'
  • Saintpaulia orbicularis
  • Saintpaulia pendula
  • Saintpaulia pusilla
  • Saintpaulia rupicola
  • Saintpaulia shumensis
  • Saintpaulia teitensis
  • Saintpaulia tongwensis
  • Saintpaulia velutina
  • Saintpaulia cf. velutina 'Dibohelo.1'
  • Saintpaulia sp. 'Kachororoni'
  • Saintpaulia sp. 'Mwache'
  • Saintpaulia sp. 'Robertson'
  • Saintpaulia sp. 'Sigi Falls'
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 48792

Сенполія, узамбарська фіалка (Saintpaulia) - рід трав'янистих рослин із тропічних районів центральної і західної Африки з оксамитовими зеленими листками і фіолетовими квітами без запаху. На основі виду Saintpaulia ionantha штучно виведені махрові сорти і сорти з різним забарвленням квітів.

Етимологія[ред.ред. код]

Назву "сенполія" квітка отримала від свого першовідкривача Сен-Поля, а "узамбарська фіалка" через географічне місцеположення, і схожість квітки із звичайною фіалкою (Viola). Насправді, сенполія не відноситься до родини фіалкові (Violaceae), а геснерієві, куди входять такі відомі багатьом кімнатні квіти як: стрептокарпуси, глоксінії, єпісції и хіріти.

Історія відкриття[ред.ред. код]

В Узумбарських горах Фотографія 1906 року із Федерального архіву Німеччини

Перші згадки про сенполій були зафіксовані бароном Вальтер фон Сеп-Поль більше ніж століття тому в 1892 році, на території Танзанії, в районі Узамбарських гір. Вперше сенполія була представлена на міжнародній виставці квітів в Генте в 1893 році. Після виставки право для промислового розведення сенполії було викуплено фірмою Ф.Бенарі. В 1894 році сенполії добрались і до США де зразу ж завоювали популярність серед кімнатних рослин. 1895 році в Нью-Йоркському журналі "American Gardening" появилась перша стаття про узамбарських фіалок. До 1949 року налічувалось близько сотні сортів сенполії. На сьогоднішній день їх число перевищує декілька тисяч. Вальтер Сіно-Поль звернув увагу на цю рослину під час прогулянки. Зібране насіння він вислав своєму батьку — президентові Німецького дендрологічного суспільства, Ульріху фон Сіна-Полю, а той передав їх ботанікові Герману Вендланду (нім. [Wendland]) (18251903). Вендланд виростив рослину з насіння і в 1893 році описав його як Saintpaulia ionanta (Сенполія фіалкоцветковая, або Сенполія фіалкоцветная), виділивши цей вигляд в окремий рід, який він назвав на честь батька і сина Сен-Полів.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Представники роду - низькорослі вічнозелені багаторічні трав'янисті рослини.

Стебло[ред.ред. код]

Стебла - укорочені, з прикореневою розеткою листя. Довжина стебла 5-8 см, глибоко в землю не проникає, червонуватого кольору. Має невеликий пухнастий покрив, як і нижня частина листків, яка, до речі, теж червонувата.

Листки[ред.ред. код]

Листок Сенполії

Листя досить м'ясисте, покрите ворсинками, округле, зазвичай із злегка нерівнобічною серцеподібною основою, з округлою або короткозагостренною верхівкою. Можуть бути як однорідного зеленого забарвлення, так і плямистими. 13-50 (55) мм завдовжки і 10-35 (40) мм завширшки. Молоді листки густо покриті дещо притиснутими або нахиленими відносно довгими волосками більш менш однакової довжини (1-1,5 мм). Густина волосистого покриву у листя середнього віку близько 160 волосків на 1 см². У старого листя волосків менше.

Середня і бічні жилки - по 5 см кожної сторони знизу виступають, зверху увігнуті. Зверху основа середньої жилки світла і виділяється у вигляді світлої плями.

Квітки[ред.ред. код]

Квітка Сенполії гібридної

Квітки утворюються на досить товстих висхідних і таких, що підносяться над листям квітконосах в пазухах листків.

Пелюсток - 5.

Чашолистків п'ять, іноді сім, лінійних, прямих, зелених, притуплених, довше трубки віночка, біля 5 мм довжини.

Віночок близько 25 мм в діаметрі, майже колесоподібний, темно-фіолетово-синій, трубка світла, 2,5-3 мм довжини, роздута; відгин, як властиво роду, з двох частин: верхньої, розітнутої до половини на дві виступаючі долі, внутрішні краї яких налягають один на одного, і нижньої, розпростертої, глибоко розітнутої на три долі, округліші і увігнуті, чим долі верхньої частини. Віночок по краю війчастий.

Довжина квітконосів - 50-60 мм.

Квітконіжки 12-30 мм завдовжки.

Суцвіття - китиця з 2- 4 квіток.

Тичинок дві. Вони виступають з трубки, їх нитки відносно товсті, завдовжки близько 3,5 мм, зігнуті і прикріплені до трубки віночка: пиляки ниркоподібні, дещо виступаючі, зрослі.

Зав'язь яйцевидно-конічна, волосиста, стовпчик ниткоподібний завдовжки близько 10 мм. У основі зав'язі оранжевий нектарний диск.

Гінецей паракарпний (тобто одногнізний з поствнною плацентацією), з двох плодолистків.

Плоди яйцевидні або майже кулясті, 16 мм завдовжки, 4-6 або 10-12 мм в діаметрі. Плід — густоопушена коробочка з багаточисельним дрібним насінням з прямим зародком.

Відомо понад 1500 форм, відмінні розмірами і забарвленням квіток (від чисто- білих і рожевих до червонувато- лілових і темно- синіх).

Розмноження[ред.ред. код]

Сенполії легко розмножувати листовими черенками, частиною листка і дочірніми розетками. Найпоширеніший спосіб — листовим держаком. Для цього потрібний здоровий листок, що сформувався. Млявий листок, як правило, загниває. Довжина черешка має бути 3—4 см. Держак ставлять у воду до утворення коріння або висаджують в рихлий ґрунт на глибину не більше 1,5—2см. Саджанець поливають теплою водою і вкривають для збереження вологості поліетиленовим пакетом, температура — не нижче 20—22 °C. Утворення коріння і розвиток діток триває до 1—2 місяців.

Сорти[ред.ред. код]

Сенполія фіалкоцвіта

Сенполія вже давно використовується в кімнатному квітникарстві, і дотепер виведена безліч сортів цієї рослини. Більшість з них є гібридами 'Сенполії фіалкоцвітної' (Saintpaulia ionantha), а також міжвидовими гібридами Saintpaulia ionantha і деяких інших видів сенполії (Saintpaulia magungensis, Saintpaulia comfusa). У квітникарстві до всіх гібридів сенполії інколи застосовують узагальнювальне найменування 'Сенполія гібридна' (Saintpaulia hybrida).

Сорти сенполій ділять на декілька груп, в першу чергу, по забарвленню і формі квіток та за їх типом. За цим принципом виділяють класичні, зіркоподібні, фантазійні, каймисті сенполії і сенполії-«химери». За типом листя рослини в першу чергу розрізняються як «хлопчики» (англ. boy) і «дівчатка» (англ. girl). В рослин-«дівчаток» на верхній стороні в підставі листа є світла пляма, в сортів групи «хлопчики» листя повністю зелене. Найчастіше зустрічаються сенполії з розетками, діаметр яких варіює від 20 до 40 см. Існують сорти-гіганти (діаметр від 40 до 60 см), мініатюри (до 15 см) і навіть так звані мікромініатюри; в останніх рослин діаметр розеток всього біля 6 см.

Деякі сорти[ред.ред. код]

  • Saintpaulia ‘Chimera Monique’ — квітки цього сорту мають бузкові пелюстки з білою облямівкою.
  • Saintpaulia ‘Chimera Myrthe’ — квітки цього сорту мають рожево-червоні пелюстки з білою облямівкою.
  • Saintpaulia ‘Ramona’ — сорт з темно-червоними квітками, в центрі яких ефектно виглядають жовті пиляки.
  • Saintpaulia ‘Nada’ — сорт з білими квітками.

Основні групи сортів[ред.ред. код]

Оскільки дотепер у світі існує величезна кількість сортів сенполій (десятки тисяч), їх доводиться для зручності об'єднувати в групи.

Ось який поділ був запропонований спеціальним класифікаційним комітетом при Американському Суспільстві Африканських фіалок (African Violet Society of America) і прийнято нині квітникарями всього світу. Згідно з цією класифікацією сенполій поділяють на чотири групи ознак:

  1. забарвлення квітів;
  2. тип листя;
  3. тип квіток;
  4. розміри квіток.

Забарвлення квітів[ред.ред. код]

У першій групі ознак розрізняють дев'ять забарвлень, кожну з яких позначають певною буквою:

В - блакитна, синя (Blue);
С - різноколірна (Multicolor);
Р - яскраво-рожева або темно-рожева (Pink або Rose);
О - орхідейна, рожево-лілова або лавандова, тобто блідо-лілова (Orchid, Mauve або Levender);
R - червона, сливова або винна, кольори бургундського вина (Red, Mahagon, Plum, Burgundy);
V - фіолетова або пурпурна (Violet або Purple);
W - біла, кремова або злегка рожева (White, Creamy або Blush);
X - двобарвна (Bicolor);
Y - жовта, точніше, біла з жовтуватим відтінком (Yellow).

Тип листя[ред.ред. код]

У другій групі ознак розрізняють також дев'ять типів листя, причому кожен має свій номер:

  1. - довгі або павукоподібні (Longifolia або Spider);
  2. - звичайні, плоскі, прості (Plain);
  3. - жилки листя поглиблені, так що створюється уявлення простьобаної поверхні листа (Quilted);
  4. - у вигляді совочка або ложечки, зворотно- овальні, як би складені по центральний жилці (Girl, SemiGirl);
  5. - гофровані, бахромчаті, хвилясті, виїмчасті або гребінчасті (Ruffled, Fringled, Wavy, Fluted або Scaloped);
  6. - крупне м'ясисте листя ясно-зеленого забарвлення, густо покрите волосками (як у сортів "Supreme Amazon" або "Du Pont");
  7. - різноколірні, пістряві (Variegated);
  8. - ложкоподібні, овальні, чашеподібні (Spooned, Ovate, Cupped up);
  9. - загострені, із загостреним кінцем (Pointed).

Тип квіток[ред.ред. код]

У третій групі розрізняють квітки:

S - прості (Single);
d - махрові і напівмахрові (Double або Semidouble);
С - зірчасті, зіркоподібні (Star Shaped);
f - гофровані по краях або бахромчасті (Fringled або Ruffled).

За величиною (діаметру) розетки дорослої рослини розрізняють:

mM - мікромініатюрні - до 6 см;
М - мініатюрні - до 15 см;
sM - напівмініатюрні - до 20 см;
S - стандартні, або середні - 20-40 см;
L - великі - 40-60 см.

Розміри квіток[ред.ред. код]

Залежно від розміру квіток сенполії ділять на:

  • дрібноквіткові - до 2 см в діаметрі;
  • середні - 3-4 см;
  • великоквіткові - 4-6 см;
  • дуже великоквіткові- понад 6 см.

Групи сенполій[ред.ред. код]

В даний час в різних каталогах спеціалізованих квіткових фірм можна зустріти такі основні групи сенполії.

  1. Стандартні. Діаметр дорослої розетки 20-40 см. Декоративні якості дуже різні.
  2. Мініатюрні. Величина розетки 10-15 см. Квітки 1,5-2 см в діаметрі.
  3. Мікромініатюрні. Величина розетки до 10 см. Квітки 1 - 1,5 см в діаметрі.
  4. Пістряволисті. Листя з різним узорами кремових, білих і коричнево-рожевих тонів.
  5. Ампельні. Рослини з повзучим стеблом, що подовжується у міру росту, розетка звішується за край горщика.

Догляд[ред.ред. код]

Горщики і земля[ред.ред. код]

Сенполія

'Горщики' можна використовувати будь-які(чим менший горщик, тим швидше зацвіте сенполія), але найзручнішими вважаються м'які пластикові горщики діаметром 8-12 см. Ідеальної суміші землі поки не існує, і кожен колекціонер методом проб і помилок експериментуючи знаходить свою "ідеальну суміш". Основними інгредієнтами вважається: листковий перегній, хвойний перегній, торф, дренажна земля,мох-сфагнум, вермікуліт.

Освітлення[ред.ред. код]

На рослину не повинно потрапляти пряме сонячне проміння. Яскраве розсіяне світло, береже сенполію від сонячних опіків. Для вирощування найкраще підходять західні і східні вікна. Для того, щоб рослина була освітлена з усіх боків, її періодично повертають. Щоб сенполія цвіла цілий рік, можна використовувати штучне освітлення. Краще всього для цієї мети підійдуть люмінесцентні лампи. Сенполії бояться холодних протягів.

Температура[ред.ред. код]

Ідеальною вважається температура +18...22°C.

Полив[ред.ред. код]

Гібридна сенполія

Поливати 2 рази на тиждень. Вода для поливання повинна бути кімнатної температури, або декілька градусів більше. Земля в горщику повинна бути вологою, а не мокрою. При переливанні в сенполії може загнити коренева система. Не можна залишати надлишок води на піддоні.

Підживлення[ред.ред. код]

Підживлювати один раз на місяць, а взимку 2 рази на місяць. Підживлювати треба комплексними мінеральними добривами.

Вологість повітря[ред.ред. код]

Пурпурова африканська сенполія

Вологість повітря має бути не нижче '50 %'. Обприскувати рослини небажано. Робити це можна лише під час цвітіння, при цьому воду слід розпиляти дуже дрібно. Можна поставити горщик в піддон з сирою галькою або розмістити його серед інших рослин.

Зимовий період[ред.ред. код]

У зв'язку із зменшенням довготи світлового дня взимку краще скористатися додатковим штучним освітленням. Його тривалість повинна складати 12—15 годин в день. При температурі нижче 15 °C освітлення не приносить відчутних результатів — всі процеси в рослинах сповільнюються.

Розмноження[ред.ред. код]

Сенполію легко розмножувати листовими черенками, частиною листка і дочірніми розетками. Найпоширеніший спосіб — листовим черенком. Для цього потрібний здоровий листок, що сформувався. Млявий листок, що поникнув, як правило, загниває. Довжина черешка має бути 3—4 см. Черенок ставлять у воду до утворення коріння або висаджують в рихлий ґрунт на глибину не більше 1,5—2 см. Саджанець поливають теплою водою і вкривають для збереження вологості поліетиленовим пакетом, температура — не нижче 20—22 °C. Утворення коріння триває до 1—2 місяців.

Інше[ред.ред. код]

Засохлу квітку слід зняти з рослини.

Хвороби і шкідники[ред.ред. код]

На фіалках найчастіше докучають цикломеновий кліщ і трипси.

  • 'Цикломеновий кліщ'. Це найнебезпечніший шкідник для фіалок. Членистоногий, розміром до 0,2 мм, харчується соком квіток і молодих листочків. Листя в центрі розетки перестає зростати, деформуються, стає жорсткими і сильно опушеним. Пагони стають товстими і короткими, квітки дрібними і потворними. Врешті-решт ушкоджується точка зростання розетки і в такої рослини немає майбутнього.
  • 'Трипси', схожі на торпеду, рухливі комахи до 2 мм в довжину. Харчуються соком квіток і молодого листя. На листі ураженої рослини видно рубці, квітки з'являються деформованими, з розкритими пильовиками, на пелюстках видно просипаний пилок. При струшуванні з квітки випурхують маленькі комахи. Вся рослина втрачає декоративність. Особливо погано те, що при пошкодженні молодих листочків в точці зростання деформується вся розетка. Молоде листя стає дрібним, жорстким, пагони не можуть пробитися назовні. Картина схожа на поразку цикломеновим клещем.
  • 'Ногохвостки', що стрибають по ґрунту, - світлі комахи завдовжки 1 - 3 мм і грибні комарики, маленькі чорні мушки завдовжки 2 мм, з'являються при зайвій вологості. Особливої шкоди від них немає.
  • Особливу небезпеку представляє зараження 'галовими нематодами'. Це мікроскопічні круглі черв'яки, паразитуючі на різних частинах рослин, викликають здуття на корінні і стеблахгалли. Хімічні засоби боротьби з нематодами дуже токсичні для людини, а без обробки заражена рослина гине. Отже, при виявленні нематоди, краще скоріше розлучитися із зараженою рослиною, щоб не заразити інших.
  • Інфекційні хвороби викликаються 'спорами грибів'. Сприяють розвитку захворювань погані умови вмісту рослин: загущеність посадки, надмірна вологість повітря, рясний полив, порушення температурного і світлового режиму. Виявляються захворювання всілякою гнилизною, плямами, нальотами.

При надмірному поливі можливе загнивання коріння. Рослина в'яне, гниє нижнє листя. Промийте коріння під струменем води і розгляньте їх. Здорове коріння - білого кольору, якщо коріння коричневе – вони хворі. Потрібно вирізувати все коричневе коріння до здорової тканини, припудрити деревним вугіллям і висадити рослину в свіжий ґрунт.

Ураження фітофторою

Знов придбані рослини повинні проходить карантин.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.