Сент-Елалі-д'Еме
| Сент-Елалі-д'Еме Sainte-Eulalie-d'Eymet
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нова Аквітанія |
| Департамент | Дордонь |
| Округ | Бержерак |
| Кантон | Еме |
| Код INSEE | 24402 |
| Поштові індекси | 24500 |
| Координати | 44°42′06″ пн. ш. 0°22′00″ сх. д.H G O |
| Висота | 62 - 150 м.н.р.м. |
| Площа | 6,72 км² |
| Населення | 79 (2011-01-01) |
| Густота | 11,76 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Martial Lajoux 2014-2020 |
|
| |
Сент-Елалі́-д'Еме́ (фр. Sainte-Eulalie-d'Eymet) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Дордонь. Населення — 79 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 490 км на південь від Парижа, 80 км на схід від Бордо, 65 км на південний захід від Періге.
Історія[ред. | ред. код]
1 січня 2019 року Сент-Елалі-д'Еме, Сент-Інносанс i Сен-Жульєн-д'Еме було об'єднано в новий муніципалітет Сен-Жульєн-Інносанс-Елалі.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (INSEE [3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 36 | 4 | 4 | 4 | 12 | 12 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 | 4 | 0 | 8 | 12 | 4 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 48 осіб працездатного віку (15—64 років) 38 були активними, 10 — неактивними (показник активності 79,2%, у 1999 році було 64,7%). З 38 активних мешканців працювало 35 осіб (22 чоловіки та 13 жінок), безробітними було 3 (2 чоловіки та 1 жінка). Серед 10 неактивних 4 особи були учнями чи студентами, 3 — пенсіонерами, 3 були неактивними з інших причин[5].
Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Сент-Елалі-д'Еме на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- Сент-Елалі-д'Еме на сайті французького Національного інституту статистики й економічних досліджень
- Сент-Елалі-д'Еме на сайті Quid (загальні відомості, історія, пам'ятки, фото, адреси)
- Мапа муніципалітету Сент-Елалі-д'Еме на сайті Mapquest
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Résultats du recensement de la population - 2006 - Sainte-Eulalie-d'Eymet. INSEE. Процитовано 17 janvier 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
|
