Сеньківка (Бориспільський район)
| село Сеньківка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Бориспільський | ||
| Громада | Бориспільська міська громада | ||
| Облікова картка | Сеньківка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1678[1] | ||
| Населення | 1068 | ||
| Площа | 3,904 км² | ||
| Густота населення | 273,57 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 08371 | ||
| Телефонний код | +380 4595 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°26′07″ пн. ш. 31°05′02″ сх. д. / 50.43528° пн. ш. 31.08389° сх. д.Координати: 50°26′07″ пн. ш. 31°05′02″ сх. д. / 50.43528° пн. ш. 31.08389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
103 м | ||
| Відстань до обласного центру |
33,3 км | ||
| Відстань до районного центру |
15,6 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72 | ||
| Сільський голова | Ляшенко Юрій Анатолійович | ||
| Карта | |||
  Сеньківка | |||
 Сеньківка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Сенькі́вка — село в Україні, у Бориспільській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1068 осіб. Розташоване за 15 км на північний схід від міста Борисполя (автошлях Т 1004) на березі річки Красилівки. Знаходиться в низинній місцевості, оточене лугами та масивами осушених боліт.
Історія[ред. | ред. код]
На півдні від села Сеньківки в урочищах Хрещата, Вовківня та Перевалень розташовані групи курганів, в тому числі 17 курганів скіфської доби, що досліджувались у 1926—1927 роках. На поверхні поля, а також у насипах багатьох курганів були знайдено уламки посуду доби міді (VI—III тис. до н. е.).
Перша згадка про село датується 1697 роком. У давні часи на цьому місці була гребля з млинами та кілька хат. Заселенню села Сеньківка сприяла мати гетьмана Івана Мазепи, будучи ігуменею Київського дівочого Печерського монастиря, купила ці землі у поміщиків Сулимів. Тривалий час Сеньківка була власністю Печерського дівочого монастиря.
За часів козацької України село належало до Бориспільської сотні Переяславського полку. У XVIII ст. село підпорядковувалося Гоголівській сотні Київського полку.
З 1751 року з'явилась церква Харлампия.[2]
За описом Київського намісництва 1781 року в Сеньківці було 76 хат. За описом 1787 року в селі проживало 273 душ «казених людей».[3]
Є на мапі 1812 року.[4]
У списку населених міст Полтавської губернії зазначено, що на 1859 рік село Сеньківка мала 131 двір і населення 798 чоловік.
За переписом 1926 року, тут проживало 2051 чоловік. До Сеньківської сільської ради належав невеликий хутір Прусів (Андрі́ївка) із 24 жителями. З Сеньківки виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі ресурси, що стало передумовою великого голоду. Під час Голодомору 1932-1933 років в селі Сеньківка померло від голоду 55 чоловік.[5]
У 1937 році жертвами репресивної машини НКВС стали десятки сеньківців, зокрема священик Кулик Никифор Петрович, Гук Ничипір Сергійович, Грищенко Федір Зінькович та десятки колгоспників.
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Терентія Уманського. Близько 200 сеньківців віддали своє життя за Україну.
Новітня історія[ред. | ред. код]
У 1962 році колгосп у Сеньківці був реорганізований у радгосп «Сеньківський». Директорами радгоспу за 30-річний період його існування працювали: Хан Андрій Федорович, Єрмолаєнко Андрій Федорович, Овсієнко Микола Іванович. Заст. директора Багаліка Петро Гордійович.
У селі знімалась більша частина ситкому Будиночок на щастя[6].
Освіта і культура[ред. | ред. код]
У селі є середня одинадцятирічна школа, будинок культури, бібліотека, діє лікарня.
Відомі Сеньківці[ред. | ред. код]
- Міхно Іван Єрофійович (18?? —1919) — український військовий діяч часів Директорії УНР. Командир Бориспільського полку армії УНР. У 1918 році ліквідував банду Андрія Веклича, що тримала в страху Сеньківку та всю Бориспільщину. Загинув у бою з більшовиками під час оборони Києва.
- Рибченко Олеся Григорівна (1982 р.н.) — українська художниця.
Література[ред. | ред. код]
- Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.
- Краєзнавчо-Етнографічні Нариси. СЕНЬКІВКА: Історія села та походження назви. Вадим Перегуда.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог, Київська, 199
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 253
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.199
- ↑ https://novy.tv/ua/budinochok-na-shhastya/news/2018/10/16/top-5-tsikavih-faktiv-pro-noviy-sitkom-budinochok-na-shhastya/
Посилання[ред. | ред. код]
- Сеньківка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- Сеньківська сільрада на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- «Історія рідного краю. Бориспільщина.», Наталія Йова, Тетяна Гойда
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області
| ||||||||
