Сенявський Ієронім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сенявський Ієронім, Ярош, Ярослав гербу Леліва (пол. Sieniawski Hieronim, *близько 1516 — †1579/1582) — польський шляхтич. Військовий, державний діяч Королівства Польського, Речі Посполитої.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Син великого коронного гетьмана Миколая Сенявського та його дружини Катажини Коланки з Далеюва, вдови Теодорика Язловецкого. Кальвініст, але не був дуже діяльним в релігійній сфері.

Замолоду як доброволець воював проти татар. 1546 p. був свідком під час розгляду справи самовільного нападу барського старости Бернарда Претвича на Очаків. 1548 p. став придворним короля, його почт 12 квітня 1548 p. у Вільні мав 8 коней. В травні 1549 p. разом з братом Миколаєм, Б. Претвичем напали на околиці Очакова. В серпні 1549 р. разом з Б. Претвичем та князем Богушем Корецьким догнали, розгромили татар під Очаковом. У вересні всі доганяли великий загін кримських татар, який напав на Поділля. Востаннє під Очаків відправився з братом Миколаєм, Б. Претвичем, Дмитром Вишневецьким в червні 1552 p. (забрали 196 коней, 87 бранців).

1569-70 p. викупив село Дрищів у Галицькому старостві, війтівство в Коломиї. Був власником Войнилова (з кільканадцятьма селами), Трибоківців із замком. Мав судові суперечки з міщанами Галича, Коломиї щодо сплати податків, в які втручався король. 7 лютого 1576 р. в Кракові застерігав шляхту, що Львів налаштований про-габсбурзьки. 7 квітня 1576 р. був у Львові з нагоди прийому нового короля, виголосив промову від імені шляхти.

Перед смертю зусиллями дружини Ядвіги та єзуїта kc. Бенедикта Гербеста перейшов на католицький обряд. Помер перед 18 червня 1582 р. у віці 63 років, був похований в замковій каплиці Бережан.[1]

Посади: староста галицький і коломийський з 11 серпня 1550 року (отримав згоду короля), з 12 січня 1557 p. повністю прийняв від батька), підкоморій кам'янецький з 28 жовтня 1553 p.[2] / 1554 року, каштелян кам'янецький з 1569 (перед 16 липня 1569 p.[2]) року, воєвода руський з 28 червня 1576 року (привілей отримав у Варшаві[3]).

Сім'я[ред.ред. код]

Був одружений 4 рази.

Миколай Рей присвятив йому твір «Зброя певна кожного рицаря християнського» в збірці «Źwiercadło…» (Kr. 1567-8).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 121
  2. а б Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 119
  3. Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 120
  4. Sieniawscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — s. 119–122. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.