Сенявський Ієронім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сенявський Ієронім, Ярош, Ярослав гербу Леліва (пол. Sieniawski Hieronim, *близько 1516 — †1579/1582) — польський шляхтич. Військовий, державний діяч Королівства Польського, Речі Посполитої.

Син великого коронного гетьмана Миколая Сенявського та його дружини Катажини Ков(л)анки з Далеюва (вдови Теодорика Язловецкого), кальвініст, але не був дуже діяльним в релігійній сфері.

Замолоду як доброволець воював проти татарів. В 1546 p. був свідком під час розгляду справи самовільного нападу барського старости Бернарда Претвича на Очаків. B 1548 p. став придворним короля, його почт 12 квітня 1548 p. у Вільному мав 8 коней. В травні 1549 p. разом з братом Миколаєм, Б.Претвичем напали на околиці Очакова. В серпні 1549 р. разом з Б.Претвичем та князем Богушем Корецьким догнали, розгромили татарів під Очаковом. У вересні всі доганяли великий загін татарів кримських, який напав на Поділля. Востаннє під Очаків відправився з братом Миколаєм, Б.Претвичем, Дмитром Вишневецьким в червні 1552 p. (забрали 196 коней, 87 бранців).

1569-70 p. викупив село Дрищів у Галицькому старостві, війтівство в Коломиї. Був власником Войнилова (з кільканадцятьма селами), Трибухівців із замком. Мав судові суперечки з міщанами Галича, коломиї щодо сплати податей, в які втручався король. 7 лютого 1576 р. в Кракові застерігав шляхту, що Львів налаштований про-габсбурзьки. 7 квітня 1576 р. був у Львові з нагоди прийому нового короля, виголосив промову від імени шляхти.

Перед смертю зусиллями дружини Ядвіги та єзуїта kc. Бенедикта Гебеста перейшов но католицький обряд. Помер перед 18 червня 1582 р. у віці 63 років, був похований в замковій каплиці Бережан.[1]

Посади: староста галицький і коломийський з 11 серпня 1550 року (отримав згоду короля), з 12 січня 1557 p. повністю прийняв від батька), підкоморій кам'янецький з 28 жовтня 1553 p.[2] / 1554 року, каштелян кам'янецький з 1569 (перед 16 липня 1569 p.[2]) року, воєвода руський з 28 червня 1576 року (привілей отримав у Bаршаві[3]).

Був одружений 4 рази.

Миколай Рей присвятив йому твір «Зброя певна кожного рицаря християнського» в збірці «Źwiercadło…» (Kr. 1567-8).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 121
  2. а б Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 119
  3. Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582)… S. 120
  4. Sieniawscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519–1582) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996.— t. XXXVII/1, zeszyt 152.— s. 119–122 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.