Сен-Жерменський едикт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сен-Жерменський едикт – едикт виданий у Сен-Жермені 17-го січня 1562 р., який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Королева-мати Катерина де Медичі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа, намагпалася проводити помірковану релігійну політику. За її ініціативою канлер Мишель де л’Опиталь склав текст Сен-Жерменського едикту, який вперше дозволяв гугенотам проводити релігійну практику поза межами украплених міст. Документ дозволяв гугенотам утворення консисторій і скликання синоду. Пастори мали складати присягу місцевим владам. Однак декрет не міг запобігти вибуху збройного конфліксти між гугунотами і католиками, який вилився у Першу гугенотську війну.