Сен-Жермен-л'Осерруа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Церква
Церква Сен-Жермен-л'Осерруа
Saint-Germain l'Auxerrois
головний фасад з дзвіницею 12 століття
головний фасад з дзвіницею 12 століття
Країна Франція
Місто Париж
Конфесія католицизм
Єпархія паризька 
Тип будівлі церква
Архітектурний стиль готика і неоготика 19 ст.
Автор проекту реставратор Ежен Віоле-Ледюк
Перша згадка дев'яте століття
Будівництво 12 століття, відбудова у 1840 р. після руйнації 1831 р,—добудови в кінці 14 ст. і в 1840 та 18.. рр.
Будівлі:
дзвіниця 12 століття (відбудована наново в 19 ст. ), новий зхідний фасад з вікном-трояндою (19 ст.), кам'яний паркан з двома брамами (вибудовано до 1863 року) , церква, числені поховання французьких художників, додаткова вежа на південному фасаді церкви
Статус Культурне надбання Франції
Стан задовільний

Сен-Жермен-л'Осерруа (фр. L'église Saint-Germain-l'Auxerrois) — церква в центрі Парижа, розташована на Луврській площі зі східного боку від Лувру.

Назва[ред.ред. код]

Церква отримала назву на честь католицького святого Германа Осерського, одного з найбільш шанованих у Франції святих. Будувалася і перебудовувалася з XII століття. У часи, коли Лувр був королівським палацом, слугувала парафіяльною церквою для династії Валуа. Дзвіниця церкви є єдиним об'єктом, що зберігся з 12 століття.

Розташування[ред.ред. код]

Церква розташовна неподалік від відомої колонади палацу Лувр і помітно контастує з нею своїми вертикалями. Неподалік розташовані станції паризького метро «Новий міст » ( Pont Neuf) та Лувр-Ріволі ( Louvre - Rivoli ).

Історія побутування[ред.ред. код]

На цьому місті існувала невелика церквадоби раннього середньовіччя, котру зруйнували у 885 - 886 рр. під час облоги Парижа вікінгами. Залишки церкви були упорядковані в 11 столітті. До романського стилю належать підмурки і нижні яруси кам'яної дзвіниці, збереженої донині. Верхівка дзвіниці вибудована у 1754 році. Були упорядковані також західний фасад церкви у більш спокійних формах та хор і каплиця Богородиці.

Церква Сен-Жермен-л'Осерруа мимоволі пов'язана з низкої політичних і історичних подій. Церковний набат , що дав сигнал для початку масових убивств протестантів католиками Франції у Варфоломіївську ніч 23 серпня 1572 року був підтриманий і звонарями церква Сен-Жермен. Дзвін з назвою Марі, створений ще 1527 року, збережений донині.

20 лютого 1662 року в церкві відбулося шлюбне вінчання французького актора і драматурга Мольєра.

В роки французької революції 1789-1793 рр. декор і начиння церкви були поруйновані, парафія розігнана, а споруду почали використовувати як склад, частину віддали під поліцейський заклад, а частку використовували як завод по виготовленню селітри.

Католицька церква Франції отримала споруду наново лише 1802 року, коли трагічні події революції вщухли і розпочався період наполеонівських військових авантюр та політичного загравання з церквою нової військової еліти.

Фасади відновленої церкви на 1846 рік

14 лютого 1831 року в цекві відбулась панахида з приводу одинадцатої роковини убивства герцога Беррі. Республіканські налаштовані парижани сприйняли урочистості і панахиду політичною провокацією і штурмували споруду. Антимонархічне повстання 1831 року закінчилося погромом споруди, церква була поруйнована і не функціонувала декілька років. Почалися дискусії щодо долі руїн. Серед запропонованих рішень були як її повна руйнація для створення нової площі, так і повне відновлення історичної споруди. Чергове відновлення монархії у Франції (Липнева монархія) сприяло прийняттю монархічним урядом плану по відновленню історичної церкви. План її відновлення за кошт монархії реалізували Жан-Батіст-Антуан Лассу та архітектор -реставратор середньовічних споруд Ежен Віоле-ле-Дюк. Споруду церкви в історичній стилістиці відновили до 1840 року.

Реконструкція Парижа як міста[ред.ред. код]

Під час Другої імперії (1852-1871 рр.)коллівський двір і його радники розпочали масштабну реконструкцію Парижу. Мета — зробити вулиці століці прострільними на велику відстань під час нових повстань чи революцій. Водночас реконструкція передбачала створеня парадних фасадів вздовж нових бульварів і вулиць. Реконструкція проводилась під орудою барона Османа (1809-1891).

Монархіст за переконаннями, барон Осман мав широкі повноваження і перебудував низку населених кварталів столиці: зніс безліч старих (в тому числі середньовічних) будинків і проклав багато бульварів, що пізніше здобули популярність. Ні про яке збереження вартісних і художньо значущих архітектурних споруд не йшлося. Уряд не мав надій на бунташних парижан і надалі. Ці реформи змусили робітниче населення Парижа переселитися в дальні передмістя подалі від центру столиці.

Але під час руйнації кварталів були і винятки. Одним з них і стала стара церква Сен-Жермен-л'Осерруа. Протестант за віросповідуванням, барон Осман не хотів заплямувати власний політичний авторитет руйнацією католицької церкви, що була парафіяльною для королівських родин в минулому. Він відхилив усі пропозиції щодо руйнації старої церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, навіть коли це запропонували родина нового монарха і його радники. Загалом під керівництвом Османа було реорганізовано близько 60% нерухомості Парижа. Але стару церкву Сен-Жермен-л'Осерруа — не зачепили.

Церква і ратуша 1-го району Парижа[ред.ред. код]

Ратуша 1-го району Парижа(ліворуч) та церква Сен-Жермен (праворуч від дзвіниці), фото 2004 року.

Стару церкву Сен-Жермен-л'Осерруа — не тільки не зачепили. Її вбудували в новий ансамбль, котрий створили на площі в поширеній тоді стилістиці неоготика. Ансамблеві вимоги і гра з історичними стилями зробили можливим відтворення однакових, практично тотожних фасадів, котрі вибудували як для церкви, так і для новітньої тоді ратуші. Автор проекту — Жак Хітторф (1792—1867), німець за походженням. В той же будівельний період, що тривав у 1858-1863 роках, архітектор Теодор Балу вибудував кам'яний паркан з двома брамами. Вбудована в кам'яний паркан дзвіниця за історичними джерелами таким чином посіла місце головної вертикалі ансамблю, підозріло симетричного і нетипового для споруд старої готики 12-14 ст.

Наявним було і нівелювання споруди історичної церкви-пам'ятки, що отримала тотожний фасад тої ж висоти, із світським закладом, котрим була сусідня ратуша.

Пам'ятка - світова спадщина ЮНЕСКО[ред.ред. код]

Квартал церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, у складі об'єкту «Береги Сени у Парижі» (англ. Paris, Banks of the Seine), 1991 року був включений до Списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

У мистецтві[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Франція Це незавершена стаття про Францію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.